Сучавська кампанія Тимоша Хмельницького (1653): відмінності між версіями

|partof=[[Хмельниччина]]<br />[[Козацькі походи в Молдову]]

|image= [[ЗображенняФайл:Timus 1653.png|300px]]

|combatant1=[[ImageФайл:Coat_of_arms_of_Moldavia.svg|30px]] [[Молдавія]]<br />[[ImageФайл:Stema Tarii Romanesti II.jpg|30px]] [[Валахія]]<br />[[ImageФайл:Coat of arms of Transylvania.svg|30px]] [[Семигород]]

|combatant2=[[ImageФайл:Coat_of_arms_of_Moldavia.svg|30px]] [[Молдавське князівство]]<br />[[ЗображенняФайл:Herb_Viyska_Zaporozkogo_(Alex_K).svg|30px]]&nbsp;[[Військо Запорозьке]]

|commander1= [[ImageФайл:Stema Tarii Romanesti II.jpg|30px]] [[Басараб Матей|Матвій Басараб]]<br />[[ImageФайл:Coat_of_arms_of_Moldavia.svg|30px]] [[Георгій Штефан|Ґеорґіца]]<br />[[ImageФайл:Stema Tarii Romanesti II.jpg|30px]] [[Діку Буєску]]

|commander2=[[ImageФайл:Coat_of_arms_of_Moldavia.svg|25px]] [[Василь Лупул|Васіле Лупу]]<br />[[ЗображенняФайл:Alex K Chmelnitskyi.svg|25px]] [[Хмельницький Тимофій|Тиміш Хмельниченко]]†

[[Василь Лупул|Василь Лупул]], правитель [[Молдавське князівство|Молдови]], підтримував дружні зв’язки з [[Богдан Хмельницький|Богданом Хмельницьким]] з жовтня 1648 р., але при цьому також передавав інформацію про стан Війська Запорізького до Варшави, а також позичав королівському уряду гроші для найму жовнірів. Нагодою тісніше прив’язати Молдову до української політики став літній похід 1650 р. [[Калга-султан|калги-султана]] [[Крим-Гірей (калга)|Крим-Гірея]] на молдавські землі нібито для покарання за напади молдавських загонів на татар.

Переправившись разом з татарами через [[Дністер]], гетьман у вересні [[1650]] р. зненацька зайняв [[Ясси]], а далі в ультимативній формі зажадав укладення союзу, зарукою чого мусив стати шлюб воєводиної доньки [[Лупул-Хмельницька Розанда|Розанди]] з сином Хмельницького [[Хмельницький Тимофій|Тимошем]]. Прив’язуючи Молдову до України, цей шлюб водночас вводив би козацького ватажка до кола легітимних володарів, протегованих [[Османська імперія|Портою]].

Посвоячення з Лупу не принесло Хмельницькому очікуваних вигод. На початку [[1653]] р. князь [[Семигород|Трансільванії]] [[Ракоці Юрій II|Дьєрдь II]], незважаючи на попозиції Хмельницького про союз та підтримку претензій на польський трон, вирішив розпочати воєнні дії проти [[Василь Лупул|Васіле Лупу]], намагаючись заручитися підтримкою Польщі. Князь досяг домовленості про спільні дії з господарем [[Волощина|Волощини]] [[Басараб Матей|Матвієм Басарабом]], який допомагав молдавському [[логофет|логофетові]] [[Георгій Штефан|Ґеорґіці]] готувати черговий династичний переворот.

Б. Хмельницький вирішив відгукнутися на заклик свата, що стало його суттєвим політичним прорахунком. Він втрутився у внутрішні справи васально залежної від [[Османська імперія|Порти]] держави, маючи підтримку султанського уряду (який згодився на перехід обох Дунайських князівств під вплив Хмельницького); але поява українських військ у [[Молдавське князівство|Молдові]] на боці [[Василь Лупул|Васіле Лупу]] означала ворожі дії проти [[Валахії]] й [[Семигороду|Трансільванії]], що відразу ж робило їхніх володарів союзниками [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] у боротьбі з Україною. Другою небезпечною помилкою стало призначення головнокомандувачем козацького [[корпус|корпусу]] хороброго, але запального й недосвідченого у військових справах і політичних інтригах сина [[Хмельницький Тимофій|Тимоша]] замість талановитого полководця [[Іван Богун|Івана Богуна]].<ref>Смолій В.А., Степанков В.С. "Богдан Хмельницький", Альтернативи, ISBN 966-7217-76-0, 2003 стор.290</ref>

[[18 квітня ]] [[1653]] року запорозьке військо під проводом Тимоша пішло виручати гетьманського свата. Привертає увагу його титулювання у листі до [[Василь Лупул|Васіле Лупу]] «Тимош Хмельницький Гетьман Війська Запорозького», в якому відсутнє означення «наказний», яким по суті він був. До козаків на Брацлавщині приєдналося бл. 2 тис. опришків під проводом Грицька (Герцерка). Форсувавши Дністер у районі Ямполя, військо попрямувало до [[Битва під Яссами 1653 р.|Ясс]]. [[1 травня]] завдало поразки семиградсько-волоському війську й зайняло столицю [[Молдавське князівство|Молдови]]. Повернувшись до влади, [[Василь Лупул|Васіле Лупу]] вирішив скористатися присутністю українських полків для захоплення [[Валахії]]. З цією метою підбив честолюбного й легковірного Тимоша на продовження походу.

Козацькі полковники прагнули переконати воєначальника не робити цього необачного кроку, адже Богдан Хмельницький не давав вказівки воювати з [[Валахією]] чи [[Семигородом|Трансільванією]]. Проте, відчувши смак влади, Тиміш, підбурюваний тестем, дав волю почуттям: вихопив шаблю й поранив [[Іван Богун|Івана Богуна]] (за іншими джерелами — [[генеральний осавул|генерального осавула]] [[Дем'ян Лисовець|Дем'яна Лисовця]]).<ref>Смолій В.А., Степанков В.С. "Богдан Хмельницький", Альтернативи, ISBN 966-7217-76-0, 2003 стор.291</ref>

[[ЗображенняФайл:Timus 2.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Друга фаза Сучавської кампанії червень-жовтень 1653. Дії козаків та військ Васіле Лупу позначено червоними стрілками]]

[[Георгій Штефан|Ґеорґіца]], [[Басараб Матей|Матвій Басараб]] і [[Ракоці Юрій II|Дьєрдь II]] пришвидшили переговори з Польщею про спільні дії проти Богдана Хмельницького. Реальною стає перспектива створення антиукраїнської коалщії, чого найбільше боявся український гетьман. Поразка Сучавської експедиції завдала величезного удару планам Богдана Хмельницького, призвела до важкої особистої втрати, що не могла не підірвати дух гетьмана, і вкупі із подіями жванецької кампанії підштовхнула його у бік Московської держави.

== Посилання ==

[[ro:Războiul pentru tronulSuccesiunea Moldovei]]