Дьомін Микола Мефодійович: відмінності між версіями

У [[1956]] році закінчив архітектурний факультет [[Київський інженерно-будівельний інститут|Київського інженерно-будівельного інституту]].

У [[1961]] році закінчив аспірантуру [[Академія будівництва і архітектури СРСР|Академії будівництва і архітектури]]. У [[1957]]–[[1975]]1957–1975 роки — науковий співробітник, завідувач відділу Київського науково-дослідного і проектного інституту містобудування.

У [[1975]]–[[1986]]1975–1986 роках — головний спеціаліст, начальник управління генерального плану Києва Головного управління міськвиконкому «[[Київпроект]]», у [[1988]]–[[2000]]1988–2000 роках — директор Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури та містобудування, нині — керівник персональної ахітектурноїархітектурної майстерні «ТАМ М. Дьомін».

Автор понад 60 значних архітектурних і містобудівних проектів, зокрема генеральні плани м. Києва (1986, 2002), міст [[Донецьк]]а та [[Макіївка|Макіївки]] (1970), м. [[Гюмри]] ([[Вірменія]], 1989), концепція розвитку м. [[Караганда]] ([[Казахстан]], 1992), схеми і проекти районного планування [[Київська область|Київської]] (1972), [[Вінницька область|Вінницької]] (1973) областей, проекти детального планування житлових районів [[Оболонь (місцевість)|Оболоні]] (1980), [[Виґурівщина-Троєщина|Троєщини]] (1981), [[Осокорки|Осокорків]] (1983) у м. Києві, проекти реконструкції готелю «Прем'єр-Палас» у м. Києві (1998–2004), житлових будинків і громадських центрів у м. Києві (1998–2005) та інших.

Голова редколегії збірки «АрхитектурноеАрхітектурна наследиеспадщина УкраиныУкраїни», «ТеорияТеорія ита историяісторія архитектурыархітектури иі градостроительствамістобудування». Головний редактор науково-технічного видання «СовременныеСучасні проблемыпроблеми архитектурыархітектури ита градостроительствамістобудування».