Відкрити головне меню

Зміни

м
суміш розкладок за допомогою AWB
 
== Причини війни ==
Основними причинами Хотинської війни стали агресивна зовнішня політика [[Туреччина|Туреччини]] щодо [[слов'яни|слов'янського світу]], безперервні руйнівнiруйнівні походи [[Козаки|запорожців]] на [[Кримське ханство|кримські]] й турецькі землі, посилення впливу [[Річ Посполита|Польщі]] на [[Молдавське князівство|Молдовське князівство]], яке вважалось васалом [[Порта|Отоманської Порти]]. Безпосереднім приводом до війни став напад у [[1619]] р. з території ПольщiПольщі напівбандицьких загонів так званих [[Лісовчики|лісовчиків]] на [[Семигород]]чину, князь якої [[Габор Бетлен|Габор Бетлен]] був турецьким [[васал]]ом. Скориставшись цим, [[султан]] [[Осман II|Осман II]] планував спочатку покарати про-польськи налаштованого молдавського князя Граціана i знову підпорядкувати Молдавію своєму впливу.
 
== Цецорська битва ==
{{main|Цецорська битва 1620}}
 
Влітку [[1620]] р. Іскандер паша на чолiчолі 60-тисячного війська почав наступ на Молдавію. Польський уряд ухвалив рішення подати Граціану військову допомогу залучивши до походу значну кількість українських [[Запорозька Січ|козаків]]. Але [[Польний гетьман коронний|коронний гетьман]] [[Станіслав Жолкевський|Станіслав Жолкевський]] не надто бажав бачити їх під своїм командуванням i все повторював — «''не хочу я з Грицями воювати нехай ідуть до ріллiріллі альбо свинiсвині пасти''». Але й козаки не прагнули з ним воювати. Незважаючи на успіхи в [[Московія|МосковщинiМосковщині]] у козацькій пам'яті він залишався головним винуватцем розгрому [[Повстання Наливайка|повстання]] [[Наливайко Северин|Наливайка]] i катом українського народу. Тому до походу вдалось вислати не більше 1.6 тис. [[Реєстрові козаки|реєстрових козаків]] у тому числiчислі й [[Сотня|сотню]] [[Михайло Хмельницький|Михайла Хмельницького]] де перебував i його син [[Богдан Хмельницький|Богдан]]. Все військо Жолкевського налічувало приблизно 9 тис. жовнірів.
 
[[24 серпня]] ([[3 вересня]] на н.с.) 1620 р. військо Жолкевського переправилося на правий берег [[Дністер|Дністра]] i захопило молдавськiмолдавські фортецiфортеці. Тут до нього приєднався господар Молдавії Граціан з 600-ма своїми однодумцями. Військо союзників зробило стрімкий марш i [[2 вересня]] зайняло позиції поблизу с. [[Цецора|Цецори]], розташованого на березiберезі [[Прут]]а за 18 верст від [[Ясси|Ясс]]. 8 — 11 вересня відбулись [[Цецорська битва 1620|вирішальнiвирішальні бої під Цецорою]] в ходiході яких польське військо зазнало поразки. Багато жовнірів i козаків загинуло, серед них i Михайло Хмельницький, чимало потрапило в полон, у тому числiчислі й [[Богдан Хмельницький]]. Відступаючих до [[Кам'янець-Подільський|Кам`янця-Подільського]] поляків турки i татари остаточно розгромили [[26 вересня]] біля с. Савки. Сам коронний гетьман Жолкевський загинув, польний гетьман [[Станіслав Конєцпольський|Станіслав Конецпольський]], магнати [[Микола Потоцький|Микола Потоцький]], [[Ян Тишкевич|Ян Тишкевич]] та інші були взятiвзяті у полон. Головну причину поразки польськiпольські урядовцiурядовці вбачали у тому, що Жолкевський не залучив до війни необхідну кількість козаків.
 
[[Річ Посполита]] втратила військо i опинилась безборонною перед грізним противником. ТатарськiТатарські орди розтеклися по [[Поділля|Поділлю]] i [[Галичина|ГаличинiГаличині]], дійшли до [[Львів|Львова]] i [[Перемишль|Перемишля]], грабували населення, руйнували міста i села. На захист України виступила [[Запорозька Січ]]. Частина запорожців рушила на Поділля, дійшла до кордонів Молдавії, завдала низку поразок невеликим татарським загонам i захопила [[Білгород-Дністровський|Білгород]]. А 15 тис. козаків вирушили у похід на [[Крим]]ське узбережжя й зруйнували 15 татарських містечок, у тому числiчислі [[Баксей]], [[Бодзек]], [[Зухарей]], [[Земза]]. Своїми діями запорожцiзапорожці витискали татар з українських земель i попереджали можливий наступ.
І ми перемогли!!
 
== Перегрупування ==
[[Файл:Stanisław Żółkiewski 1.JPG|міні|праворуч|200пкс|[[Станіслав Жолкевський]] (портрет)]]
На початку вересня [[1620]] року у [[Варшава|ВаршавiВаршаві]] зібрався [[Сейм Республіки Польща|сейм]], який ухвалив план захисту Речі Посполитої від наступу противника. Було вирішено збільшити [[Військо Польське|коронне військо]], довести козацький реєстр до 20 тис., виділити для нього 100 тис. [[Злотий|злотих]], зібравши їх з [[Шляхта|шляхти]]. Підготовка до війни велася мляво, шляхта не поспішала платити податок на воєннiвоєнні потреби. I погляди польських урядовців знову звернулись до українського козацтва. До запорожців на початку зими [[1621]] року було відправлено Бартоша Обалковського з відповідними пропозиціями, на якiякі козаки спочатку не дали конкретної відповідiвідповіді. Але самі почали готуватися до воєнних дій. Заготовляли дерево для [[Чайка (човен)|чайок]], харчiхарчі, боєприпаси, потім вийшли з СічiСічі на [[волость]] i в панських та королівських маєтках стали брати коней, порох, [[олово]]. Велись переговори щодо необхідностiнеобхідності об'єднання перед ворожою загрозою прихильників гетьмана [[Яцько Бородавка-Неродич|Яцька Бородавки]] i полковника Сагайдачного. В таких турботах минули для козаків зима i рання весна [[1621]] р.
 
Тим часом турецький султан [[Осман ІІ]] [[Мобілізація|відмобілізував]] війська, наказав головному [[адмірал]]ові прикрити [[Стамбул]] [[Ескадра|ескадрою]] з 40 [[Галера|галер]] від можливого нападу Чорноморського флоту козаків i у квітнiквітні вирушив у похід на Річ Посполиту. Шлях був довгим i тяжким. ВійськовiВійськові вантажiвантажі перевозились в основному морем.
 
НевдовзiНевдовзі [[Запорозька Січ|Запорозька Січ]] почала активні воєннiвоєнні дії на морiморі. На початку червня запорозька [[Флотилія|флотилія]] показалась напроти [[Річкова дельта|гирла]] [[Дністер|Дністра]]. Турецька ескадра Халіли-пашiпаші потопила 5, захопила 18 козацьких чайок i полонила близько 300 козаків. Для захисту гирла [[Дунай|Дунаю]] султан відправив головного адмірала з ескадрою. Але козаки минули турецький флот, спалили містечко [[Ахіоль]], а потім на 16 чайках пішли до [[Стамбул]]а. Маючи лише три галери, начальник охорони палацу не наважився на морський бій з козаками i лише з жахом дивився, як ті руйнували найближчі селища. Козаки дошкуляли туркам i в інших місяцях, тримаючи їх у постійній напрузiнапрузі, змушуючи постійно звертатись до султана по допомогу.
 
Тим часом [[Петро Конашевич Сагайдачний|Сагайдачний]] i Бородавка збирали добровольців для участiучасті у воєнних діях. У червнiчервні в урочищiурочищі Суха Діброва, що між [[Біла Церква|Білою Церквою]] i [[Ржищів|Ржишевом]], відбулась козацька рада, яка розглядала питання про участь запорожців у війнiвійні. На неї прибуло понад 40 тис. осіб. У тяжку годину козацькiкозацькі лідери припинили суперечки i заради майбутнього вирішили подати ПольщiПольщі максимальну допомогу. Рада ухвалила рішення направити козацьке військо на чолiчолі з гетьманом Бородавкою у Молдавію, а Сагайдачного — у Варшаву на переговори з польським королем. У 20-х числах липня Сагайдачний кілька разів зустрічався з королем i вів з ним переговори стосовно задоволення вимог козаків. Реакція [[Владислав IV Ваза|Владислава]] на них була позитивною.
 
Поки турецька армія повільно рухалась по західному узбережжю [[Чорне море|Чорного моря]], запорожцiзапорожці всіляко їй шкодили. У липнiлипні одна частина козаків морем відправилась на [[Трабзон|Трапезунд]], а друга — в район Дунаю, де будувався міст для переправи турецької армії. Проти них Халіла-паша [[11 липня]] відрядив 150 кораблів різного типу. В морському бою запорожцiзапорожці вийшли переможцями, потім висадились на берег над [[Прут]]ом i зав'язали бої з ордою Кантеміра мурзи. Дії запорожців у ТуреччинiТуреччині та на [[Подунав'я|ПодунайщинiПодунайщині]] вносили тривогу в серця турків, гальмували просування турецької армії.
 
Досить активно діяло козацьке військо [[Яцько Бородавка|Бородавки]]. У липнiлипні — першій половинiполовині серпня невеликiневеликі козацькiкозацькі загони розійшлися по території Молдавії й розгорнули активнiактивні воєннiвоєнні дії. Вони спалили села в околицях [[Сороки (місто)|Сорок]] та інших багатьох міст i навіть розбили особисту охорону господаря. Той мусив тікати за [[Дунай]] під захист турецьких військ, а козаки взяли під свій контроль мало не всю країну. Основне козацьке військо трималось купи, готове відбити напади татарської орди чи турок.
 
У серединiсередині серпня вся турецька армія переправилась через Дунай i рушила в глиб Молдавії. КозацькiКозацькі загони нав'язували несподіванiнесподівані бої авангардним частинам турок i таким чином затримували просування всієї армії. Один з них чисельністю 300 осіб при відступiвідступі від [[Сучава (місто)|Сучави]] наштовхнувся на татарську орду i мусив оборонятись табором. Турецький султан кинув проти нього чи не всiвсі війська. Приблизно 100 козаків пробились до р. Прут i засіли там у великій печерiпечері й кілька днів відбивали всiвсі штурми ворога. Тільки димом турки викурили козаків зiзі схованки i всіх перебили.
 
200 козаків переправились через [[Прут]], i, відбиваючись від татарської [[Кіннота|кінноти]], заклали оборонний табір i цілий день боронились від противника. Під прикриттям ночiночі козаки вислизнули з табора, розділились на двiдві частини i відступили лісом. Але на ранок їх наздогнали ворожiворожі підрозділи й змусили знову стати табором. Тільки під вечір туркам вдалось прорвати оборону захисників, увірватись до табору й захопити 30 зранених i до смертiсмерті замучених козаків.
Усього ж до рук турок потрапило до 200 полонених з числа передових козацьких загонів i майже всіх їх було страчено. Турецький султан будь-що намагався не допустити з'єднання козацького й польського
військ i розгромити їх поодинцiпоодинці.
 
== Хотинська битва ==
{{main|Хотинська битва 1621}}
[[Файл:Piotr Konaszewicz Sahajdaczny.PNG|200пкс||thumb|Петро Конашевич Сагайдачний]]
Польське військо під командуванням коронного гетьмана [[Ян Кароль Ходкевич|Карла Ходкевича]] підійшло до лівого берега Дністра i зупинилось. Ходкевич запропонував козакам негайно приєднатись до нього i діяти спільно. Однак [[Яцько Бородавка-Неродич|Бородавка]] побоювався можливого [[Сепаратний мир|сепаратного миру]] поляків з турками i відповів, що дасть згоду, коли польське військо вступить на територію Молдавії. Це означало початок Польщею воєнних дій безпосередньо проти Туреччини. Після цього польському урядовiурядові вже не було куди відступати. До [[20 серпня]] (н.с.) Ходкевич переправився на правий берег Дністра i заклав табір під [[Хотин|Хотином]].
 
На другий день до польського табору прибув з Варшави Сагайдачний. Його радо зустріли i командування, i простiпрості вояки, як видатного воєначальника, прихильного до РечiРечі Посполитої на відміну від непевного Бородавки. На чолiчолі невеликого козацько-польського загону Сагайдачний негайно вирушив на пошуки козацького війська, щоб прискорити його рух. ВночiВночі він наскочив на турецький табір, під час сутички був поранений у руку татарською стрілою i ледве врятувався. Проблукавши цілу ніч по лісу, він на ранок вийшов до Дністра, переправився на лівий берег i добрався до козацького війська, що стояло під [[Могилів-Подільський|Могилевом]].
 
На козацькій радiраді Сагайдачний розповів про обіцянки польського короля задовольнити козацькiкозацькі прохання i тим самим привернув на свій бік частину присутніх. Тут же рада звинуватила Бородавку в невмілому командуваннiкомандуванні, невиправданих втратах людей, нездатностiнездатності забезпечити військо всім необхідним i скинула з гетьманства. Бородавку присудили до смертної кари i пізніше стратили. Гетьманом знову було обрано Сагайдачного i він протягом тижня, відбиваючись від татар, вів козаків до польського табору. Першого вересня (н.с.) союзники об'єднались. Наступного дня під Хотин підійшов i турецький султан зiзі своєю армією.
 
== Вирішальний чинник Українського війська ==