Одоакр: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 33:
Плита з латинським написом, яку знайшли в катакомбах перших християн при костелі св. Петра під Зальцбургом повідомляє: {{text|«Року Божого 477 Одоакер, король рутенів (“Odoacer Rex Rhutenorum” (Одоакер – Цар Рутенів), а також [[Гепіди|гепідів]], [[Готи|готів]], [[угри|унгарів]] і [[Герули|герулів]], виступаючи проти церкви Божої, благочестивого Максима з його 50 учнями, що молилися з ним в цій печері, за сповідання віри жорстоко мучено та скинуто вниз, а провінцію [[Норік|Норікум]] мечем і вогнем спустошивши<ref>Літопис Готфріда Вінтерберського ХІІ ст. [240. 13–14].</ref> ». }}Цей напис вигравіюваний на мармуровій плиті, встановленій у катакомбах «Монашої Гори» колишнього міста [[Ювавум]]а&nbsp;— фортеці в провінції [[Норік]], яка за своє багатство і величні палаци була названа «Північним Римом» (нині [[Зальцбург]]).
 
Саме в той час у [[Рим]]і відбувся черговий державний [[державний переворот]], коли імператор [[Юлій Непот]] був скинутий магістром армії [[Флавій Орест|Орестом]], який проголосив імператором свого п'ятнадцятирічного сина [[Ромул Август|Ромула Августа]]. Орест почав проводити досить жорстку політику, спрямовану на наведення порядку в країні та обмеження впливу на неї варварських племен. Останнім це вкрай не сподобалося і вони висунули Орест у вимогу передати їм третину італійських земель. Відмова Ореста привела до чергової війни варварів із [[Рим]]ом, на чолі яких вони, власне, і поставили князя русгів з [[Норік]]у Отка, ім'я якого в латинській версії трансформувалося як Одоакр. 5 вересня [[476]]&nbsp;року він розбив [[Орест]]а біля Тицини, а його сина Ромула відправив до в'язниці в один із замків Кампанії.
 
[[Файл:Odoacer Kingdom.jpg|ліворуч|200пкс]]