Джордж Гершвін: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Олюсь (обговорення | внесок) м clean up за допомогою AWB (8853) |
UA-Lora (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 40:
Першою, але не дуже вдалою спробою введення елементів джазу у композицію традиційного типу стала його одноактна опера "135 вулиця" («135th Street»). Але вже наступний його твір написаний у змішаній манері — Рапсодія у стилі блюз для [[фортепіано]] з [[оркестр]]ом перевернула американський музичний світ. Трохи неоднорідна за формою ця рапсодія завдяки винятковій оригінальності мелодики і ритму, яскравому національному колориту отримала міжнародне визнання і досі є найпопулярнішим симфонічним твором американського композитора.
У [[1928]] році Ґершвін їде до Європи де спілкується з визначними композиторами того часу, такими як [[Равель Моріс Жозеф|Моріс Равель]]. Подорож до Європи надихнула композитора на створення симфонічної сюїти «[[Американець у Парижі (фільм)|Американець у Парижі]]» («An American in Paris»), у якоій яскраво проявилась майстерність автора.
Весь цей час композитор працює зі своїм братом, який пише всі тексти для його творів. Цей творчий тандем протягом десятьох років був найпродуктивнішим на Бродвеї. Найвдалішим їхнім шоу було «Of Thee I Sing», яке побачило світ у 1931 році. За це шоу брати отримали [[Пулітцерівська премія|Пулітцерівську премію]], яка вперше була присуджена музичному твору.
Рядок 61:
}}</ref><ref name="umoloda">[http://www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/17124/ Наші люди в Голівуді] // [[Україна Молода]]</ref>
* ''[[Три прелюдії]]'' ([[1926]]), для фортепіано
* ''[[Американець у Парижі (фільм)|Американець у Парижі]]'' ([[1928]])
* ''[[Поргі і Бесс]]'' ([[1935]])
| |||