Аббасиди: відмінності між версіями

'''Аббасиди''' ({{lang-ar|العبّاسيّون}}) — династія [[араби|арабських]] [[халіф]]ів, започаткована [[Аббас ібн Абд аль Муталіб|Аббасом]], дядьком [[пророк]]а [[іслам]]у [[Мухаммед]]а, який належав до [[мекка]]нського роду хашім ([[хашіміти]]). Династія Аббасидів панувала в [[Багдадський халіфат|Багдадському халіфаті]] з [[750]] року, після повалення династії [[Омейяди|Омейядів]], до монгольської навали [[1258]] року.

Найзнаменитішим правителем з династії Аббасидів був п'ятий халіф [[Гарун ар-Рашид]]. З [[791|791 року]] до [[806|806 року]] він вів тривалу війну з [[Візантія|Візантійською імперією]] і здобув у ній перемогу. Деякі частини імперії намагалися здобути незалежність, та Гарун ар-Рашид придушив ці спроби. Незважаючи на війни, він знаходив час на підтримку освіти й мистецтва, яке зазнало впливу [[Персія|перського]], [[Греція|грецького]], арабського та [[Індія|індійського]] стилів. [[Багдад]] став всесвітнім центром [[астрономія|астрономії]], [[математика|математики]], [[географія|географії]], [[медицина|медицини]], [[правознавство|правознавства]] та [[філософія|філософії]]. Життя багдадського халіфського палацу оспівується у циклі «[[Казки тисяча і однієї ночі|Тисяча й одна ніч]]», яким досі насолоджуються читачі.

В період «золотого віку» в Багдаді було засновано [[Дім Мудрості]], який ставив собі за мету зібрати й перекласти арабською мовою усе знання світу. Завдяки Дому Мудрості араби зібрали значну кількість наукових творів античності.