Марнославство: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
Навка (обговорення | внесок)
м оформлення, вікіфікатор
Рядок 1:
--[[ЗображенняФайл:Allisvanity.jpg|thumb|right|"«Все є марнотою"». Картина Аллана Гілберта.]]
'''Марнославство'''  — негативна риса особистості, пристрасть, набута психологічна вада, що характеризується частим намаганням людини показатися іншим у вигідному світлі й униканням такого положення, у якому вона могла би зробити відразливе враження. Прагнення стояти в думці навколишніх вище ніж є насправді. Так створюється тією чи іншою мірою "«двуликість"»: одна особа для сторонніх, інше - — для своїх. Розходження між цими особами може досягти такого ступеня, що істинна особа, яку можна побачити в домашнім житті, зовсім не походить на "«офіційну"» особу, особу для інших. При брехливому, корисливому прихованні своїх справжніх властивостей вийде те, що називається [[лицемірство]]м.
 
У Ромена Ролана є така фраза: "«марнолюбному важливо не те, що він є, а яким він здається"».
 
Похвала й осудження - — найсильніші знаряддя впливу соціального середовища на своїх членів. "«Глузування боїться навіть той, хто вже нічого не боїться на світі"» ([[Гоголь]]). [[Суспільство]] своєю думкою регулює поведінку своїх членів. Вони виявляються, таким чином, у залежності від нього, стають тією чи іншою мірою "«рабами суспільної думки"». [[Думка]] "«що скажуть?"» одержує іноді парадоксально велику силу. Гордість і марнославство йдуть рука об руку. Гордий, як правило, у той же час надзвичайно чутливий до думки інших. Посилений розвиток марнославства, як і гордості, у різних класах і шарах суспільства пов‘язаний в зв'язку з життєвою ситуацією в даному класі у визначений момент.
 
Щоб поставити себе вище в очах інших, марнолюбна людина «козиряє усіма своїми козирями» і відчуває радість при удачі. Вона буде пишатися, досягши видного місця, незалежно від того якими шляхами воно отримано, кичится сходженням на високу гору, своїм знайомством з людьми, що високо стоять у думці суспільства, своїм [[голос]]ом, [[розум]]ом, дотепністю, своїми [[знання]]ми. При цьому марнолюбний не тільки відчуває [[радість]], приймаючи ці факти як доказ своєї значимості, але радість випливає з почуття переваги над іншими й одержує відповідне зовнішнє вираження.
Щоб поставити себе вище в очах інших, марнолюбна людина "козиряє усіма своїми козирями" і відчуває
радість при удачі. Вона буде пишатися, досягши видного місця, незалежно від того якими шляхами воно отримано, кичится сходженням на високу гору, своїм знайомством з людьми, що високо стоять у думці суспільства, своїм [[голос]]ом, [[розум]]ом, дотепністю, своїми [[знання]]ми. При цьому марнолюбний не тільки відчуває [[радість]], приймаючи ці факти як доказ своєї значимості, але радість випливає з почуття переваги над іншими й одержує відповідне зовнішнє вираження.
 
Якщо людині не можна досягти переваги над іншими в чому-небудь великому і серйозному, то вона знайде привід, щоб чим-небудь, та все ж таки пишатися.
 
Марнославство, прагнення до переваги там, де немає для даної особи прямого шляху, виступає в замаскованій або завуальованій формі, йде обхідними шляхами. Щоб прикувати до себе симпатії, марнолюбні люди можуть бути ласкаві, люб'язні, попереджувальні і тим самим збуджують думку , що ця людина - — з великим соціальним почуттям.
 
Марнославство позначається у виборі професії, у постановці життєвих цілей і  т. д. Невдача ворога може сприйматися як особиста удача. Людина завжди готова знецінити чужі успіхи і досягнення упередженою критикою. Заздрість не дозволяє бути об'єктивним.
Марнолюбний не тільки критикує визначених конкретних осіб, але часто узагалі відноситься критично до людей, до "«юрби"», і судить про них звисока. Марнолюбне почуття переваги над людьми знаходить найрізноманітніші прояви і може бути вкраплене в переживання у виді окремих рис характеру.
 
Самообман - — один з найпоширеніших видів життєвої неправди. Це своєрідна захисна реакція, що дозволяє зберегти психологічний спокій і [[почуття]] впевненості в собі. Розвиток марнославства, як і гордості, залежить від умов соціального існування, від індивідуальних умов розвитку даного індивіда. Його зовнішній прояв і особливості суб'єктивного переломлення можуть стояти в зв'язку з інтелектуальним і моральним розвитком даної особистості. Воно знаходиться в зв'язку з кількома факторами і представляє реакцію настільки ж історично мінливу як і [[гордість]].
 
== ДивітьсяДив. також ==
* [[Гординя]]
* [[Почуття власної важливості]]
 
== Посилання ==
* [http://referaty.com.ua/ukr/details/2170/ Емоції та почуття. Курсова з психології.]