Тиранія: відмінності між версіями

В Афінах [[архонт]] [[Солон]] запровадив низку реформ, а головне скасував боргове рабство, що заклало основи [[Афінська демократія|Афінської демократії]]. Проте опір аристократії був настільки потужним, що приборкати її могла тільки зброя. Так в грецьких містах сформувалася особлива форма тиранії, яка мала на меті захист селян та ремісників: в [[Коринф]]і — тиранія [[Кіпсел]]а та [[Періандр]]а; в [[Стародавні Афіни|Афінах]] — тиранія [[Пісістрат]]а і подальші реформи [[Клісфен]]а, на [[Самос]]і — тиранія [[Полікрат]]а, а також тиранії міст [[Сікіон]]у, [[Мілет]]у, [[Ефес]]у тощо.

 

 

У влади, зосередженої в руках одної особи, є свої переваги. Тому вона так часто виникає чи відроджується в скрутні часи держави. За умов видатної особи-тирана, здатної швидко знаходити відповідні рішення проблем та ефектно проводити їх в життя, тиранія має позитивне значення. На ранніх етапах становлення та формування грецьких держав так і було. Тиранії ранньої доби (7 — 6 ст. до н.е .) відомі як доба " старшої тиранії ". В материковій Греції тиранії в кінці 6 століття зникають. Але вони залишилися на періферії грецької ойкумени. В грецькій Іонії тиранічну владу пидтримували вояки Персії, бо вона нагадувала монархічну владу в самій Персії. Тиранія зберіглася в грецьких колоніях на Сіцилії та в Магна Греція (південь сучасного [[Апеннінський півострів|Апеннінського півострова]]) через войовниче оточення сусідніх племен і необхідність рішучого і швидкого їм опору.