Вікіпедія

Агностицизм: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
JackieBot (обговорення | внесок)
Боти
25 614 редагувань
м r2.7.2) (робот додав: war:Agnostisismo
стильові правлення
Рядок 7:
== Генезис поняття ==
 
Термін введений у середині XIX  ст. [[Англія|англійським]] [[натуралізм|натуралістнатуралістом]]ом [[Томас Гакслі|Т. Гакслі]] ([[1869]]) для позначення непізнаваності того, що не може бути виявлене безпосередньо як сенсибельне (предмет почуттєвого сприйняття), і на цій підставі хибності усього інтелігібельного. Корені такої позиції ідуть у глиб сторіч. За словами [[Протагор]]а з Абдери (біля 480 — 410 рр. до н. е.): «Про богів я не можу знати ні того, що вони є, ні того, що їх немає, ні як вони виглядають, тому, що багато перешкод знанню: і непевність (предмета), і короткість людського життя». Античні філософи (головним чином, [[софізм|софістсофісти]]и) підтверджували позицію посиланнями на недосконалості, мінливість, суб'єктивність, відносність і постійний перегляд знань. Отже, недосконалість природи людини, обмеженість її життєвих сил і пізнавальних спроможностей робить граничні причини і цілі її життя незбагненними для неї самої. Проте, варто відрізняти агностицизм від античного [[скептицизм]]у. У філософії скептицизму заперечується істинне як предмет думки, тобто релятивізується всіляке буття, неважливо — сенсибельне або інтелігібельне. На цій підставі скептики, додержуючись [[геракліт]]івської позиції «усе тече», пропонують уживати замість ''існує'' слово ''здається''. Для агностицизму навпаки характерне розуміння істинного як цілком сенсибельного буття, так що сумніватися варто тільки в бутті інтелігібельному.
 
Традиція агностицизму бере початок у філософії [[Берклі Джордж|Берклі]], який вважав, що людині неможливо вийти зі свого досвіду, щоб розв'язати питання про відношення цього досвіду до фактів дійсності. Слідом за ним [[Юм Девід|Юм]] виступив з послідовним запереченням істинного пізнання, починаючи з критики основного закону пізнання — причинності, що, з його погляду, — лише уявлення, що характеризує сприйняття світу людиною. Людське пізнання, з цього погляду, — ланцюг суб'єктивних досвідів і домислюваних до них припущень, причому ставиться мета звести останні до мінімуму (ідеал — математичне природознавство). Юм нараховував три «'''ряди досвіду'''»: ''враження'', ''віра в існування предмета'', ''ідея''. Враження виникають з почуттєвого досвіду. Повторюваність одного враження веде до віри в існування даного предмета. Ідеї являють собою найяскравіші враження. Усе інтелігібельне, тобто чисто світоглядні питання, виявляються позбавленими сенсу. Наприклад, питання про об'єктивну реальність сенсибельних предметів виходить за межі почуттєвого досвіду, тому запитувати, чи існують тіла чи ні, марно. Німецька класична філософія переборює позицію Юма, говорячи не про одне, а про два джерела пізнання. Так, за твердженням [[Кант Іммануїл|Канта]], що пізнаючий суб'єкт не може вийти не тільки за межі почуттєвого досвіду, але також і за межі світу інтелігібельних об'єктів (не можна помислити немислиме). Тому іманентне знання необхідно доповнювати знанням трансцендентним. По суті, робота Канта по опису пізнання як вибудовування світу ([[феномен]]ів) і уникнення запитування про світ узагалі ([[річ-в-собі]]) лежить у руслі, що задається Юмом.
Рядок 16:
 
<!-- ПОТРЕБУЄ ПЕРЕКЛАДУ!!!
Філософ епохи [[Просвітлення]] [[:en:David Hume|Альфред Аєр]] contended that meaningful statements about the universe are always qualified by some degree of doubt.<ref>Hume, David, «An Enquiry Concerning Human Understanding» (1748)</ref> The fallibility of human beings means that they cannot obtain absolute certainty except in trivial cases where a statement is true by definition (as in, «all bachelors are unmarried» or «all triangles have three angles»). All rational statements that assert a factual claim about the universe that begin «I believe that ….» are simply shorthand for, «Based on my knowledge, understanding, and interpretation of the prevailing evidence, I tentatively believe that….» For instance, when one says, «"I believe that [[Lee Harvey Oswald]] shot [[John F. Kennedy]],» " one is not asserting an absolute truth but a tentative belief based on interpretation of the assembled evidence. Even though one may set an alarm clock prior to the following day, believing that the sun will rise the next day, that belief is tentative, tempered by a small but finite degree of doubt (the sun might be destroyed; the earth might be shattered in collision with a rogue asteroid or that person might die and will never see the sun rise.)
 
What sets apart agnosticism from the general skepticism that permeates modern Western philosophy is that the nature of god is the crux of the issue, not whether god merely exists. Thus, the nature and attributes of god are of foremost concern, not whether God is merely «out there.»{{Dubious|date=November 2007}}
 
Agnosticism maintains that the nature and attributes of God are beyond the grasp of man's finite and limited mind; those divine attributes transcend human comprehension. The concept of God is just too big a subject for a person to wrap his or her mind around. Humans might apply terms such as those found in the ''Catholic Encyclopedia'' that attempt to characterize god, terms such as "infinitely perfect spiritual substance, " "omnipotent, " "eternal, " "incomprehensible, «" „infinite«infinite in intellect and will and in every perfection“perfection»<ref>»"The Nature and Attributes of God, " Catholic Encyclopedia, [http://www.newadvent.org/cathen/06612a.htm#IID]</ref> but, the agnostic would assert, these terms only underscore the inadequacy of our mental equipment to understand so vast, ephemeral and elusive a concept.
 
Many mainstream believers in the West embrace an agnostic creed. As noted above, for instance, Roman Catholic dogma about the nature of God contains many strictures of agnosticism. An agnostic who believes in God despairs of ever fully comprehending what it is in which he believes. But some believing agnostics assert that that very absurdity strengthens their belief rather than weakens it.[6] -->
Рядок 31:
* [[Апатичний агностицизм]] (''також''«прагматичний А.»)&nbsp;— погляд, який полягає в тому, що не існує доказу існування/неіснування [[Бог]]а/[[Боги|богів]], але оскільки будь-який [[Бог]] ([[боги]]), який може існувати, виявляється [[Індиферентність|індиферентним]] стосовно [[Людство|людства]] чи благоденства населення, питання, в основному, варте вивчення.
* [[Агностичний теїзм]] (''також'' «релігійний А.», «духовний А.»)&nbsp;— погляд тих, хто не вимагає ''знати'' про існування [[Бог]]а/[[Боги|богів]], але все таки ''вірить'' у таке існування. (''див. [[Епістемологія#Знання і віра|Знання і віра]]'')
* [[Агностичний атеїзм]] (''також'' «недогматичний [[атеїзм]]»)&nbsp;— погляд тих, хто не знає про існування/неіснування [[Бог]]а/[[Боги|богів]] і не вірить у них. <ref>{{cite web | url = http://atheism.about.com/od/aboutagnosticism/a/atheism.htm | title = Atheism vs. Agnosticism: What's the Difference? Are they Alternatives to Each Other? | accessdate = 2006-09-24 | last = Cline | first = Austin }}</ref>
* [[Ігностицизм]]&nbsp;— погляд, який полягає в тому, що ясне та зрозуміле визначення «''Бога''» має бути запропоноване до того, як питання існування [[Бог]]а може бути виразно обговорене. Коли обране означення не врозумливе, ігностики притримуються [[Теологічний некогнітивізм|некогнітивістичного]] погляду, що існування [[Бог]]а безглузде або не може бути перевірене дослідним шляхом. [[:en:Alfred Ayer|Альфред Аєр]], [[:en:Theodore Drange|Теодор Дранж]], й інші філософи вбачають [[атеїзм]] і '''А.''' несумісними з ігностицизмом, ґрунтуючись на тому, що [[атеїзм]] і '''А.''' приймають [[висловлювання]] «Бог існує» як зрозуміле й ясне, а отже, придатне для аргументування «за» чи «проти».
 
Рядок 49:
* [[Гностицизм]]
* [[Індиферентизм]]
* [http://scepsis.ru/library/id_302.html Бертран Рассел «Кто такой агностик?»]{{ref-ru}}▼
* [http://scepsis.ru/library/id_300.html Бертран Рассел «Я атеист или агностик?»]{{ref-ru}}▼
* [[Нацизм (суть і походження)]]
 
== Посилання ==
▲* [http://scepsis.ru/library/id_302.html Бертран Рассел «Кто такой агностик?»]{{ref-ru}}
<references/>
▲* [http://scepsis.ru/library/id_300.html Бертран Рассел «Я атеист или агностик?»]{{ref-ru}}
 
== Виноски ==
{{reflist}}
 
[[Категорія:Філософські напрямки та школи]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Агностицизм