Регі: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Router (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 23:
Популярна музика найбідніших верств населення Ямайки у [[1940-ві]] роки називалася «менто» — це були типові африканські пісні, що дісталися жителям острова від їх предків. Пісня виконувалися під гітари і перкусію, проте ритміка прийшла з місцевої музичної культури — такі танці, як каліпсо, румба, меренга і самба, сплавлені з типово африканським речитативом-розспівом, стали основою нової музики островів.
 
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] через радіотрансляцію на Ямайку просочилася американська популярна музика, яка мала значний вплив на культуру країни, — ритм-енд-блюз передавали диск-жокеї [[Майамі]], [[Новий Орлеан|Нового Орлеана]] і Мемфіса, а ппастінкіппатівки з американською музикою привозили демобілізовані військові. Завдяки таким американським виконавцям, як Джонні Ейс, Луїс Джордан, Еймос Мілберн і Фетса Доміно, в кінці 1940-их — початку 1950-их років ритм-енд-блюз придбав на Ямайці величезну популярність.
 
До 1960 року американська музика заполонила острів, і місцеві антрепренери [[Коксоун Додд]], [[Прінс Бастер]] і [[Дьюк Рейд]] закупили апаратуру і відкрили студії, в яких могли записуватися ямайські виконавці. Таким чином центром звукозапису Ямайки став [[Кінгстон]]. Перші місцеві співаки — [[Лорел Ейткен]], [[Оуен Грей]], [[Джекі Едварде]] і [[Деррік Морган]] — починали з наслідування американських зірок ритм-енд-блюзу, але незабаром знайшли свій власний стиль, що поєднував в собі ритм-енд-блюзової стилізацію для духових, клавішних, електрогітар і контрабасу, аранжовані в розмір 4/4 пісні менто.