Терлецький Остап Степанович: відмінності між версіями

'''Остап Степанович Терлецький''' (псевд. В. Кістка, І. Заневич, Р. Мак) (*[[1850]]  — †[[1902]])  — галицький [[громадсько-політичний діяч]], [[публіцист]] та [[літературознавець]].

У 1874—18771874–1877 голова «Січі» у Відні, [[1877]] заарештований разом з [[Франко Іван Якович|І. ФранкоФранком]]м, М. Павликом й іншими за пропаґанду соціалізму; пізніше став адвокатом у Львові й участі в громадському житті не брав.

* «Літературні стремління галицьких русинів у 1772 — 18721772–1872» (1894  — 95),

* «Галицько-руське письменство у 1848  — 65 pp.» (1903) та ін.

5 лютого 1850 року народився [[Остап Степанович Терлецький]] український публіцист і літературознавець(псевд. В. Кістка, І. Заневич, Р. Мак), який належав до тієї ж когорти «каменярів», що й [[Іван Франко]]. Він був представником західноукраїнської молоді, яка займалася питаннями розвитку громадського та літературного життя України. Публіцистична, літературно-критична, фольклористична та епістолярна спадщина [[Остапа Терлецького]] ще й досі не зібрана в окремому виданні. Його праці не виявлені в повному обсязі й недостатньо вивчені. Відомо, що Терлецький народився в сім'ї священика, здобув достойну освіту, вільно володів німецькою, польською, англійською та французькою мовами. Будучи людиною високоосвіченою, [[Остап Терлецький]] протягом життя здійснював значний вплив на інтелектуальне життя молоді. Активна громадська діяльність та мужність Остапа Терлецького захоплювала [[Івана Франка]]. Їх єднала міцна дружба, спільність ідейно-творчих інтересів. Після смерті свого друга, Франко зробив чимало, щоб зібрати й опублікувати ряд матеріалів з рукописної спадщини Терлецького.