Веттій Агорій Претекстат: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{Картка:Особа | ім'я = Веттій Агорій Претекстат | місце_проживання = | інші_іме... |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 16:
| рід_діяльності = [[політик]], науковець
| титул =
| військове звання = преторіанський префект
| платня =
| термін = 382—384
Рядок 32:
| герб =
}}
'''Веттій Агорій Претекстат''' (*''Vettius Agorius Praetextatus'',
== Життєпис ==
Походив з патриціанського роду. Син сенатора Веттія, Руфіна, консула 323 року. Отримав гарну освіту, був однією з найосвченішею людиною свого часу. Свою кар'єру розпочав в якості квестора. Протягом 340—350-х років послідовно обіймав посади куратора Етрурії та Умбрії та проконсула Лузітанії. Водночас стає понтифіком Вести та Соле, авгуром й тавроболієм, жерцем Геркулеса
У 362–364 роках в якості пркооснула керував провінцією Ахайя. На його прохання імператором були дозволені у провінції нічні поганські жертвоприношення, незаважаючи на підтримку Валентиніаном I християнства. Тоді ж входитьдо жрецької колегії Елевсінських містерій.
У 367 році імператор Валентиніан I призначив Агорія префектом Риму. Під час своєї каденції вигнав антипапу Урсіна, повернувши папу [[Дамасій I|Дамасія I]]. У 384 році стає преторіанським префектом Італії, Іллірика та Африки. Домігся від Валентініана II едикту, що оголошував злочином руйнування поганських храмів і надавав право розслідувати ці злочини префекту Риму. Того ж року обирається консулом на 385 рік, але помирає не вступивши на посаду.
== Творчість ==
Агорій був знаним філологом та лігвістом, робив багато латинських перекладів грецьких письменників та вчених, зокрема «Аналітику» Аристотеля. Власні твори Веттія Агорія не збереглися до тепер, про його погляди і біографії нам відомо з листів Сіммаха, праць Марцелліна, «Сатурналій» Макробія, деяких свідчень Боеція, двох анонімних текстів «Carmen adversus Flavianum» і «Carmen ad Senatorem», а також присвячених віршів його дружини Фабії Пауліни на надгробку Претекстата.
== Джерела ==
* Alan Cameron: The Last Pagans of Rome. Oxford University Press, Oxford-New York 2011.
[[Категорія:Народились 315]]
[[Категорія:Померли 384]]
[[Категорія:Давньоримські політики]]
[[Категорія:Давньоримські письменники]]
[[bg:Ветий Агорий Претекстат]]
[[ca:Vetti Agori Pretextat]]
[[de:Vettius Agorius Praetextatus]]
[[en:Vettius Agorius Praetextatus]]
[[fr:Vettius Agorius Praetextatus]]
[[it:Vettio Agorio Pretestato]]
[[la:Vettius Agorius Praetextatus]]
[[ru:Веттий Агорий Претекстат]]
|