Історія освоєння мінеральних ресурсів Азербайджану: відмінності між версіями

[[ЗображенняФайл:Азербайджан1.JPG|thumb|700px|]]

Використання каменю для виробництва знарядь датується нижнім [[палеоліт]]ом. В цей час збирали та видобували відкритим способом [[кремній]], [[кварцит]], [[вапняк]], пізніше — [[обсидіан]] . З VI-VVI–V тисячоліття до р. Х. розробляють [[глина|глини]] й [[пісок]] для виробництва керамічного посуду. В V-[[IV]] тисячоліттях до р. Х. починається застосування [[мідь|міді]] та сплавів [[мідь|міді]] з [[арсен]]ом (т.зв. [[арсен]]ова [[бронза]]). З середини ІІІ тисячоліття до р. Х. розробляються соляні родовища на території [[Нахічевань|НахічеванНахічеваню]]ю, причому давні копальні солі збереглися до сьогодні.

На території [[Азербайджан]]у зустрічаються кам'яні споруди, побудовані древніми мешканцями цих місць. Давні пам'ятники в околицях [[Баку]] були виявлені в Мардаканах (III—IIIII–II тис. до р. Х.), в Зіря (III—IIIII–II тис. до р. Х.), в Тюрканах (кінець II тис. до р. Х.), в Шувелянах (II тис. до р. Х.) і недалеко від [[Апшерон]]а в Гобустані (III тис. до р. Х.). Житлові і ритуальні споруди на Апшеронському півострові є зразками мегалітичної архітектури епохи [[енеоліт]] у і древньої бронзи. Тут зустрічаються кромлехи — залишки майже круглих в плані споруд, поховання святилищ і ритуальні споруди у вигляді майданчика, огородженого великими каменями з нанесеними на них малюнками.

Перші свідоцтва про використання [[нафта|нафти]] для світильників та обігрівачів з'являються з [[IV]] тисячоліття до р. Х. В той період використовували [[нафта|нафту]], яка самовиливалася на поверхню з природних виходів. [[Геродот]], який в V  ст. до РХ відвідав землі персів, описав колодязну технологію видобутку [[нафта|нафти]] з використанням міхів як черпаків та ємкостей для відстоювання. За свідоцтвами арабських географів [[X ст.]] ([[Масуді]], [[Істахрі]] та ін.), які відвідали район сучасного [[Баку]], місцеві мешканці використовували [[нафта|нафту]] й нафтовий газ для кип'ятіння води, приготування їжі, випалювання [[вапна|вапно]], у військових цілях і навіть в медицині. Торгівельний видобуток [[нафта|нафти]] почався з кінця [[XVI]]  ст. [[нафта|нафту]] витягали з колодязів глибиною до 30-40 м. Перший ґрунтовний опис бакинського нафтового промислу було зроблено в 1683 р. Е. Кемпфером. В цей час тут видобували лише біля 700 пудів [[нафта|нафти]] за добу.

На початку [[XIX ст.]] почалися спроби видобутку [[нафта|нафти]] в акваторії [[Каспійське море|Каспійського моря]]. В 40-50-х рр. [[XIX ст.]] впроваджується [[свердловина|свердловинсвердловинний]]ний видобуток [[нафта|нафти]]. В 1900 р. було 170 [[свердловина|свердловин]], більшість з яких знаходилась на Балаханській, Сабунчинській, Бібі-Ейбатській та Раманінській площах. У 1860 р. у Сураханах побудований перший нафтоперегонний завод. У [[1907]] р. став до ладу найбільший на той час у світі продуктопровід [[Баку]]-[[Батумі]] (діаметр 200  мм, довжина 835 км). У Балаханах вперше в історії світової нафтової промисловості була використана компресорна експлуатація [[свердловина|свердловин]]. З [[1911]] р. почали застосовувати обертове буріння. З [[1915]] р. у Раманах [[нафта|нафту]] почали видобувати за допомогою глибинних насосів, а в [[1916]] р. там був випробуваний газліфтний спосіб видобутку. Цікавою особливістю гірничих робіт було створення в 1930-х роках штучних островів (засипання мілководних морських акваторій з метою розташування нафтодобувного обладнання). Значною частиною акцій бакинських нафтових промислів володіла родина Нобелів.

З середини [[XX ст.]] ведуть [[кар'єр]]ний видобуток залізних руд ([[Дашкесанське родовище]]), руд кольорових металів ([[алуніт]]и — Загликське родовище, молібден та [[Мідь]] — Парагчайське родовище, свинець та [[цинк]] — Агдаринське родовище), добувають дорогоцінне й облицювальне каміння ([[агатАгат (мінерал)|агати]]и, [[онікс]]и, яшми, [[мармур]]и).

Розвідані корисні копалини Азербайджану — [[нафта]], [[залізняк]], [[алуніт]], [[кобальт]], [[барій]], молібден, [[арсен]], [[сірчаний колчедан]], [[туф]], є поклади [[золото|золота]], [[срібло|срібла]], поліметалів. Найважливіші — [[нафта]], газ і [[газоконденсат]], руди чорних, кольорових і благородних металів, а також нерудна сировина, [[будівельні матеріали]] і [[мінеральні води]]. Нафтогазова промисловість протягом всього [[XX ст.]] залишалася найпотужнішою галуззю країни. На початку [[XXI ст.]] гірнича промисловість представлена видобутком [[нафта|нафти]] і газу, різних руд, нерудної сировини, мінеральних вод. Питома вага гірничої промисловості в загальному обсязі промислового виробництва в Азербайджані не перевищує 7-8 %. Найкраще розвинена нафтогазовидобувна галузь. Добувають також [[залізні руди]], руди кольорових металів, мідно-молібденові, свинцево-[[цинк]]ові руди, [[кам’янакам'яна сіль|кам'яну сіль]], дорогоцінне і виробне [[виробне каміння]], нерудні [[будівельні матеріали]].