Екструзія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Shkod (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Extrusion_process_1.png|thumb|300px|Схема процесу екструзії: 1 — шнек (гвинт, черв'як); 2 — бункер з сировиною; 3 — [[фільєра]]; 4 — продукт]]
'''Екстру́зія''' ({{lang-la|extrusio}} — «виштовхування») — процес отримання виробів шляхом <tt>екструдування</tt> матеріалу через формуючий отвір. Звичайно використовується у виробництві [[полімери|полімерних]] виробів.▼
[[Файл:Extruded aluminium section x3.jpg|thumb|300px|Профілі з алюмінієвого матеріалу, отримані методом екструзії]]
[[Файл:Al extrusion machine with dies.jpg|thumb|300px|Горизонтальний прес для гарячої екструзії алюмінію]]
▲'''Екстру́зія''' ({{lang-la|extrusio}}
== Історична довідка ==
Екструзія є безперервним [[технологічний процес|технологічним процесом]], що полягає в продавлюванні [[матеріал]]у, що має високу [[в'язкість]] в рідкому стані, через формуючий інструмент (екструзійну головку, [[фільєра|фільєру]]), з метою отримання виробу з поперечним перетином потрібної форми. У [[промисловість|промисловості]] переробки полімерів методом екструзії виготовляють різні погонажні вироби, такі, як [[труба|труби]], [[лист (матеріалу)|листи]], [[плівка|плівки]], оболонки [[кабель|кабелів]] і т.д. Основним технологічним устаткуванням для переробки полімерів у вироби методом екструзії є одношнекові та двошнекові [[екструдер]]и.▼
У 1797 році Джозеф Брама ({{lang-en|Joseph Brahma}}) запатентував перший процес екструзії для виготовлення свинцевої труби. У ньому попередньо нагрітий метал протискували через матрицю за допомогою плунжера з ручним приводом. У розробленій технології нових ідей не було аж до 1820 року, коли Томас Бур ({{lang-en|Thomas Burr}}) створив перший прес з гідравлічним приводом. На той час процес називали «сквиртінг» (від {{lang-en|squirting}} — витискання). У 1894 році Олександр Дік ({{lang-en|Alexander Dick}}) застосував процес екструзії для мідних і латунних сплавів<ref>{{Citation | last = ''Drozda'' | first = ''Tom'' | last2 = ''Wick'' | first2 = ''Charles'' | last3 = ''Bakerjian'' | first3 = ''Ramon'' | last4 = ''Veilleux'' | first4 = ''Raymond F.'' | last5 = ''Petro'' | first5 = ''Louis'' | title = Tool and manufacturing engineers handbook: Forming | publisher = SME | volume = 2 | url = http://books.google.com/?id=9ty5NPJ0UI4C | isbn = 0-87263-135-4 | year = 1984 | postscript=.}} pp. 13-11 & 13-12.</ref>
== Загальні поняття ==
▲Екструзія є безперервним [[технологічний процес|технологічним процесом]], що полягає в продавлюванні [[матеріал]]у, що має високу [[в'язкість]]
== Екструдери ==
''Екструдер (екструзійний прес)'' — машина для формування пластичних матеріалів, шляхом надання їм форми, за допомогою продавлювання (екструзії) через профілювальний інструмент — екструзійну головку.
Екструдер складається з: корпусу з нагрівальними елементами; основного робочого органу, розміщеного в корпусі; вузла завантаження матеріалу, що переробляється; силового приводу; системи задання і підтримки температурного режиму та інших контрольно-вимірювальних і регулювальних пристроїв. За типом основного робочого органу (органів) екструдери підрозділяють на: одно-, дво- або багатошнекові (черв'ячні чи гвинтові), дискові, поршневі (плунжерні) та ін. Двошнекові екструдери в залежності від конфігурації шнеків можуть бути з паралельними або конічними шнеками, а в залежності від напрямку обертання — з однонаправленим або протилежним обертанням шнеків.
<gallery caption="Фільєри для гарячої екструзії алюмінієвого сплаву">
Файл:Aluminium extrusion die front.png|Передня сторона формотворної матриці (діаметром 228 мм і товщиною 3 мм) екструзійної головки з фільєрами
Файл:Aluminium extrusion die closeup.png|Збільшене зображення фільєри
Файл:Aluminium extrusion die back.png|Зворотня сторона формотворної матриці екструзійної головки з фільєрами.
</gallery>
== Види екструзії ==
У залежності від виду матеріалу, що переробляється та особливостей формування з нього виробу за рівнем [[температура|температури]] розрізняють наступні види екструзії: холодна екструзія (без підведення тепла), тепла екструзія (попередній підігрів сировини) і гаряча екструзія (забезпечується нагрівання сировини в зоні шнека та екструзійної головки). У багатьох галузях поширення набув метод «гарячої» екструзії, який здійснюється при високих швидкостях і тиску, при значному перетворенні механічної енергії у теплову.
Екструдований виріб (екструдат) необхідного профілю виходить з екструдера в сильно нагрітому стані (його температура складає від 125 до 350°С), і для збереження форми потрібно його швидке охолодження. Екструдат надходить на конвеєрну стрічку, що проходить через чан з холодною водою де він твердне. Для охолодження екструдата також застосовують обдування холодним повітрям і зрошення холодною водою. Сформований продукт надалі розрізається чи змотується в котушки.
== Застосування ==
Методом екструзії можуть перероблятись різноманітні матеріали, наприклад, метали та їх сплави ([[алюміній]], [[бронза]], [[мідь]], [[титан (хімічний елемент)|титан]], [[сталь]]); будівельні матеріали (виготовлення цегли); [[глини]]сті відходи від [[збагачення корисних копалин]]; крупи, макаронні і кондитерські вироби в харчовій промисловості та зернові компоненти при виготовленні комбікормів.
== Див. також ==
* [[Гідроекструзія]].
* [[Екструзія (геологія)]].
== Примітки ==
{{reflist}}
== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}▼
* ''Герман Х.'' Шнековые машины в технологии. Пер. с нем. под ред. Л. М. Фридмана, Л.: «Химия», 1975. — 232 с.
* ''Володин В. П.'' Экструзия пластмассовых труб и профилей. СПб.: Профессия, 2010. — 256 c. — ISBN 978-5-91884-002-3
* ''Остриков А. Н.'' Экструзия в пищевой технологи / Остриков А. Н., Абрамов О. В., Рудометкин А. С.- СПб.: ГИОРД, 2004. — 288 с.
== Посилання ==
▲{{МГЕ|nocat=1}}
* [http://bronto.ub.ua/analitic/4258-ekstruder-konstrukciya-i-princip-diyi-video.html Екструдер: конструкція і принцип дії (відео)]
* [http://leksika.com.ua/13570828/ure/ekstruziya «Екструзія»] в [[УРЕ]]
[[Категорія:Технологічні процеси]]
| |||