Д'Артаньян: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Basio (обговорення | внесок)
Рядок 82:
На відміну від літературного персонажу [[Дюма Олександр (батько)|Дюма]], справжній д'Артаньян був сімейною людиною — принаймні певний час. Він був одружений і мав дітей. За документами, які дійшли до нашого часу, [[5 березня]] [[1659]] року Шарль Ож'є де Бац де Кастельмор, відомий при дворі, як д'Артанян, склав [[шлюбний контракт]] з Анною-Шарлоттою-Кристиною де Шанлесі у малому залі [[Лувр]]а у присутності його вірного друга Франсуа де Бемо, [[маршал]]а [[Франція|Франції]] та інших видатних осіб королівства. Офіційне вінчання відбулося місяцем пізніше на батьківщині нареченої. Історики припускають, що обидва познайомилися під час візиту д'Артаньяна роком раніше, а саме у [[1658]] р., до [[Ліон]]у, де він супроводжував короля і Анну Австрійську під час їх подорожі.
 
Анна-Шарлотта вже була немолодою жінкою, (на момент [[шлюб]]у їй вже було за 30 років) табула вдовою капітана кавалерії, який загинув на полі бою. Вдова, однак, мала багато інших переваг, а саме те, що вона походила з відомого, благородного та старовинного роду і зі спадщиною першого чоловіка та власного батька накопичила неабияке багатство <ref name=Bordaz/>. Для бідного гасконця-[[холостяк]]а одруження на багатій нареченій, та ще з такого стародавнього роду, було ще одним свідченням підвищення його [[соціальний статус|соціального статусу]].
 
Можна припустити, що шлюб був не тільки по коханню, оскільки розсудлива та мудра жінка заздалегідь передбачила усі фінансові обставини у шлюбному контракті і забезпечила своє майбутнє у разі розірвання шлюбу. На щастя, шлюб не розпався, але щасливе подружнє життя Шарля і Шарлотти теж не тривало довго. Для д'Артаньяна&nbsp;— закоренілого холостяка, подружнє життя було другорядним поруч зі службою королю і він не вагаючись залишав Шарлотту наодинці, виконуючи накази короля. Через рік після шлюбу народився перший син&nbsp;— Луї, але д'Артаньян в той час виконував роль тюремщика [[Фуке Ніколя|Фуке]] і відвідував дружину з немовлям тільки епізодично. З часом терпець Шарлоти увірвався&nbsp;— вона залишила [[Париж]] і повернулася до себе на батьківщину у власний маєток, де і народився у червні [[1661]]&nbsp;р. другий син, перше ім'я якого теж було Луї. Через суперечки з чоловіком обидва хлопці залишались офіційно [[Хрещення|нехрещеними]] аж до самої смерті їхнього батька <ref name=Petitfils/>.