Сплави: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
ZéroBot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот змінив: hi:मिश्रातु
Mung Daal (обговорення | внесок)
м вікіфікація, оформлення, правопис
Рядок 1:
'''Сплав''' або ('''Стопстоп'''<ref>''М. і Л. Дармороси''. Словник техничної термінології, стор.142, запис 3111.</ref>)&nbsp;— тверда або рідка однорідна [[Речовина|речовина]], утворена сплавленням (стопленням) кількох [[металМетали|металів]]ів або металів з [[неметалНеметали|неметалами]]ами.<ref>ДСТУ 3790-98 Металургія кольорових металів. Терміни та визначення основних понять.</ref>
 
== Види стопів (сплавів) ==
'''Сплави (стопи) металів'''
 
=== Стопи (сплави) двох металів ===
Більшість [[метали|металів]] при їх сумісному [[плавлення|топленні]] змішуються один з одним і, [[кристалізація|кристалізуючись]], утворюють [[сплав|стоп]]и та/чи [[інтерметалічні сполуки]]. Всі стопи, як і метали, в твердому стані є кристалічні. Стопи поділяють на однорідні й неоднорідні. Більшість стопів належить до неоднорідних.
 
Більшість [[металиМетали|металів]] при їх сумісному [[плавленняПлавлення|топленністопленні]] змішуються один з одним і, [[кристалізаціяКристалізація|кристалізуючись]], утворюють [[сплав|стоп]]истопи та/чи [[інтерметалічні сполукиінтерметаліди]]. Всі стопи, як і метали, ву твердому стані є кристалічнікристалічними. Стопи поділяють на однорідні й неоднорідні. Більшість стопів належить до неоднорідних.
'''Однорідні сплави (стопи)''' утворюються в тих випадках, коли атоми одного металу можуть заміщатися на атоми другого металу в вузлі кристалічних ґраток. За такого заміщення творяться кристали зі структурою, що схожа на структуру вихідних металів, проте з атомами різного ґатунку, чим і зумовлено однорідність стопу (сплаву). Такі стопи звуть '''тверді розчини'''. Тверді розчини утворюють [[золото]] зі [[срібло|сріблом]], [[нікель]] з [[мідь|міддю]] тощо.
 
'''''Однорідні сплавистопи (стописплави)''''' утворюються в тих випадках, коли атоми одного металу можуть заміщатися на атомиатомами другогоіншого металу ву вузлівузла кристалічних ґраток. За такого заміщення творяться кристали зі структурою, що схожа на структуру вихідних металів, проте з атомами різного ґатунку, чим і зумовленозумовлена однорідність стопу (сплаву). Такі стопи звуть '''твердітвердими розчинирозчинами'''. Тверді розчини утворюютьутворює [[золотоЗолото|Аурум]] зіз [[сріблоСрібло|срібломАрґентумом]], [[нікельНікель|Нікол]] з [[мідьМідь|міддюКупрумом]], тощо.
'''Неоднорідні сплави''' являють собою механічну суміш [[кристаліт]]ів обох металів. До того ж кожний з металів зберігає свою [[кристалічна ґратка|кристалічну ґратку]]. Наприклад, структура стопів [[Станум]]у з [[Плюмбум]]ом, які використовують як м'які [[припій|припої]], складається з кристалітів чистого [[Олово|олова]] та кристалітів чистого [[Свинець|свинцю]].
 
'''''Неоднорідні сплави''''' являютьє собоюмеханічною механічну сумішсумішшю [[кристалітКристаліт|кристалітів]]ів обох металів. До того ж кожний з металів зберігає свою [[кристалічнаКристалічна ґратка|кристалічну ґратку]]. Наприклад, структура стопів [[СтанумОлово|Стануму]]у з [[ПлюмбумСвинець|Плюмбумом]]ом, які використовують як м'які [[припійПрипій|припої]], складається з кристалітів чистого [[Олово|оловаСтануму]] та кристалітів чистого [[Свинець|свинцюПлюмбуму]].
Сплави можуть творитися не тільки двома, а й кількома металами. Стопи з двох металів звуть подвійними, з трьох — потрійними тощо. Крім того, до складу стопів можуть уходити й неметали, як-то [[вуглець]], [[фосфор]], [[сірка]] тощо.
 
Деякі метали, стоплюючись, творять хімічні сполуки. До того ж одні хімічні сполуки підлягають правилам звичайної валентності, як Mn<sub>2</sub>Sn, Mg<sub>2</sub>Pb і ін., а деякі не підлягають, наприклад CuZn<sub>3</sub>, Cu<sub>3</sub>Sn, Fe<sub>3</sub>C тощо. Хімічні сполуки металів характеризуються власними кристалічними ґратками, що є відмінні від кристалічних ґраток металів, які входять до її складу. При надлишку одного з металів хімічні сполуки можуть творити як тверді розчини, так і механічні суміші.
=== Інші стопи (сплави) ===
 
СплавиСтопи можуть творитисятворити не тількилише двомадва, а й кількомакілька металамиметалів. Стопи з двохтрьох металів звуть подвійнимипотрійними, з трьох — потрійними тощо. Крім того, до складу стопів можуть уходити й [[неметали,]] як-то [[вуглецьВуглець|Карбон]], [[фосфорФосфор]], [[сіркаСірка|Сульфур]] тощо.
 
Деякі метали, стоплюючись, творять хімічні[[Хімічні сполуки|хемічні сполуки]]. До того ж одні хімічніхемічні сполуки підлягають правилам звичайної валентності, як(н-д, Mn<sub>2</sub>Sn, Mg<sub>2</sub>Pb і ін.тощо), а деякі не підлягають, наприклад(н-д, CuZn<sub>3</sub>, Cu<sub>3</sub>Sn, Fe<sub>3</sub>C тощо). ХімічніХемічні сполуки металів характеризуються власними кристалічними ґратками, що є відміннівідмінними від кристалічних ґраток металів, які входять до їїїхнього складу. ПриЗа надлишку одного з металів хімічніхемічні сполуки можуть творити як тверді розчини, так і механічні суміші.
 
== Властивості стопів (сплавів) ==
 
Своїми властивостями стопи різко відрізняються від чистих металів, з яких вони складаються.
[[Температура плавлення]] стопів зазвичай є нижча від температури топлення металів, що входять до їхнього складу. Так, [[натрій]] та [[калій]] при певному складі творять стоп, що за звичайної температури є рідиною, хоча [[натрій]] топиться за 97,5°С, а [[калій]] — за 62,3°С.
 
[[Температура плавлення]] стопів зазвичай є нижчанижчою від температури топленнятакої металів, що входять до їхнього складу. Так, [[натрійНатрій]] таі [[калійКалій]] при певному складі творять стоп, що за звичайної температури є рідиною, хоча [[натрійНатрій]] топиться за 97,.5&nbsp;°С, а [[калійКалій]] — за 62,.3&nbsp;°С.
Твердість стопів у більшості випадків вища від твердості окремих металів, що їх утворюють. Наприклад, додаток 1% [[берилій|берилію]] до [[мідь|міді]] збільшує її [[твердість]] у 7 разів.
 
[[Ковкість]] і пластичність металів у стопах зазвичай нижчає. Тепло- й [[електропровідність]] металів у стопах теж меншає. [[Механічна міцність]] стопів, навпаки, у більшості випадків росте. Навіть незначні домішки іншого металу часто різко підвищують [[міцність]] стопу.
[[Твердість]] стопів, у більшості випадківздебільшого, вища від твердості окремих металів, що їх утворюють. Наприклад, додаток 1% [[берилійБерилій|бериліюБерилію]] до [[мідьМідь|мідіКупруму]] збільшує її [[твердість]] у 7[[Мідь|міді]] разіввсемеро.
Хімічні властивості металів у стопах теж міняться. Наприклад, додаючи до звичайної сталі 15—20% силіцію, одержують кислототривку [[сталь]].
 
[[Ковкість]] і пластичність металів у стопах зазвичай нижчаєзнижується. Тепло- й [[електропровідність]] металів у стопах теж меншає. [[Механічна міцність]] стопів, навпаки, у більшості випадківздебільшого, ростезростає. Навіть незначні домішки іншого металу часто різко підвищують [[міцність]] стопу.
 
ХімічніХемічні властивості металів у стопах теж мінятьсязмінюються. Наприклад, додаючи до звичайної сталі 15—20% силіцію[[Кремній|Силіцію]], одержуютьотримують кислототривку [[сталь]].
 
== Застосування стопів (сплавів) ==
 
МеталічніМеталеві стопи мають надзвичайно велике значення, бо в [[технікаТехніка|техніці]] застосовують зазвичай не чисті метали, а стопи. Сучасна техніка вимагає сплавистопи з найрізноманітнішими властивостями: надтверді тачи м'які, тугоплавкітяжкотопкі та легкоплавкілегкотопкі, стійкі до дії різних газів, [[кислотаКислота|кислот]], [[Луги (хімія)|луглугів]]ів, [[антифрикційніАнтифрикційні сплави|протифрикційні]] тощо. Тепер відомо вже кілька тисяч різних сплавів з різноманітними властивостями. Серед них найпоширеніші є сплави на основі [[залізо|заліза]] й [[алюміній|алюмінію]].
 
Нині відомо вже кілька тисяч різних стопів з різноманітними властивостями. Серед них найпоширенішими є стопи на основі [[Залізо|Феруму]] й [[Алюміній|Алюмінію]].
Металічні стопи мають надзвичайно велике значення, бо в [[техніка|техніці]] застосовують зазвичай не чисті метали, а стопи. Сучасна техніка вимагає сплави з найрізноманітнішими властивостями: надтверді та м'які, тугоплавкі та легкоплавкі, стійкі до дії різних газів, [[кислота|кислот]], [[Луги (хімія)|луг]]ів, [[антифрикційні сплави]] тощо. Тепер відомо вже кілька тисяч різних сплавів з різноманітними властивостями. Серед них найпоширеніші є сплави на основі [[залізо|заліза]] й [[алюміній|алюмінію]].
 
== Див. також ==