Бета-лактамні антибіотики: відмінності між версіями

[[Файл:Beta-lactam_antibiotics_example_1.svg|thumb|1 &nbsp;— [[пеніциліни]],<br /> 2 &nbsp;— [[цефалоспорини]].<br /> β-лактамне кільце виділено червоним]]

'''Бета-лактамні антибіотики''' (β-лактамні антибіотики, β-лактами) &nbsp;— група антибіотиків, які об'єднує наявність у структурі [[бета-лактам|β-лактамного кільця]].

До бета-лактамів належать підгрупи пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів та монобактамів. Подібність хімічної структури визначає однаковий механізм дії всіх β-лактамів (порушення синтезу клітинної стінки бактерій), а також перехресну алергію до них у деяких пацієнтів.

Пеніциліни, цефалоспорини та монобактами чутливі до гідролізної дії особливих ферментів &nbsp;— [[бета-лактамази|β-лактамаз]], що їх вироблюють низка бактерій. Карбапенеми характеризуються значно вищою стійкістю до β-лактамаз.

З урахуванням високої клінічної ефективності та низькій токсичності β-лактамні антибіотики складають основу антимікробної хіміотерапії на сучасному етапі, посідаючи провідне місце при лікуванні більшості інфекцій.

Станом на 2003 рік, більше половинполовини антибіотиків у продажу належали до β-лактамів.