Гусари (рід кавалерії): відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Bartoha (обговорення | внесок)
вікіфікація
Рядок 1:
[[Файл:Hussar by Alexander Orlowski.jpg|міні|праворуч|200пкс|Польський гусар з крилами]]
[[Файл:Hungarian-style shield 1.jpg|міні|праворуч|180пкс|Шолом і щит угорського гусара XVI  ст.]]
'''Гусари''' ({{lang-hu|huszár}}&nbsp;— «солдат легкої кінноти», від {{lang-sr|husar}}, що походить від (візант.) {{lang-el|χονσάριος}}&nbsp;— «розбійник, розвідник»<ref>Етимологічний словник української мови. У 7 томах.&nbsp;— т. 1. К.: Наукова думка, 1982&nbsp;р.&nbsp;— С. 625</ref>)&nbsp;— [[кавалерія]] (кіннота) в угорській, польській, російській та деяких інших арміях в XVI&nbsp;— поч. [[ХХ століття]], що носила форму на угорський зразок.
 
== Історія ==
[[Файл:Battle of Orsha.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Легка кавалерія в битві під Оршею]]
Після поразки на [[Битва на Косовому полі|Косовому полі]] 1389 частина [[Сербська імперія|Сербії]] потрапила під вплив [[Угорське королівство|Угорського королівства]]. До середини XV &nbsp;ст. з сербів [[Далмація|Далмації]], [[Сербія|Сербії]] були сформовані наймані загони легкої кавалерії. Король [[Матвій Корвін]] розбудовував кавалерію за рахунок найманців-сербів, ввівши 1458 принцип набору одного з двадцяти дворян на військову службу. Звідси походить версія про походження угорської назви "«гусар"» (huszár) від угорського слова "«húsz" -»&nbsp;— двадцятий. Після смерті короля, захоплення південної частини королівства [[Османська імперія|Османською імперією]] частина сербів і угорців після 1490 &nbsp;р. перебралась до польського королівства задля продовження боротьби з турками. З них сформували хоругви легкої кавалерії, що не мали захисних лат та застосовували дерев'яні "«турецькі"» щити з витягнутою вверх однією стороною і довгі списи. Їх спосіб ведення бою називали "«по-усарському"» (po usarsku), що зрештою дало назву цьому виду кавалерії. Офіційно існування хоругв гусар затвердив [[Сейм Республіки Польща|Сейм]] 1503 року. Легкоозброєні кавалеристи були зображені на картині [[Битва під Оршею|битві під Оршею]] 1514 &nbsp;р. На середину XVI &nbsp;ст. після занепаду важкоозброєної кінноти зросло значення легкої кавалерії. Король [[Стефан Баторій]] у 1570-х рр. розпочав реформувати хоругви гусар, як основу кавалерії [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], довівши її чисельність до 90% кавалерії та ввівши захисні лати -&nbsp;— кираси. Формування хоругв гусар, як важкоозброєної кавалерії завершилось до 1698 &nbsp;р., коли вона становила 60-70 відсотків кавалерії.
 
Розквіт гусарії припав до 1621 &nbsp;рр., коли завдяки їй польське військо отримало ряд значних перемог на військом Швеції під Кірхольмом (1605), московським військом під Клушином (1610), турецьке [[Хотинська битва 1621|під Хотином]] (1621), де прийняло участь 8,2 тисяч гусар. Завдяки довгим списам (4,5-6,2 м) гусарія була ефективною для проламування лав ворога, зокрема пікінерів. Крім того гусари були озброєні довгими мечами кончарами (до 1,5 м), придатними для пробиття обладунків ворога, враження противника на землі. Кончари гусари застосовували після втрати списа і успішного проламування строю ворога. Списи були єдиною зброєю, якою гусар забезпечувала держава. Загалом гусари стали елітним підрозділом [[Ауторамент|національного аутораменту]] війська Речі Посполитої, адже виставлення [[Товариш (військо)|товариша]] разом з почетом виносило не менш 5100 золотих, що становило вартість села. Через занепад Речі Посполитої після початку [[Хмельниччина|Визвольної війни]] почався занепад гусарії через значну вартість спорядження. Її чисельність не піднялась вище 3 тисяч у 1680-х роках, коли вона востаннє прославилась у [[Оборона Відня|битві під Віднем]] 1683 року. На ту пору через значне зубожіння шляхти, небажання членів родин магнатів поступати на військову службу у гусар не було коштів для купівлі дорогих обладунків, коней. Через це до хоругв гусар почали зачисляти панцерні хоругви. Внаслідок цього гусарія знову стала легкою кавалерією. В ході [[Велика Північна війна|Великої (четвертої) Північної війни]] проявилась неспроможність застарілої кавалерії протистояти модерній піхоті, кавалерії. У XVIII &nbsp;ст. гусари стали парадними підрозділами, що використовувались на урочистостях, похоронах знаті. Була ліквідована рішенням Сейму 1775 року.
 
== Розповсюдження підрозділів гусар ==
[[Файл:8e hussards 1804(fr).jpg|міні|ліворуч|180пкс|Французький гусар. 1804]]
[[Файл:Knötel II, 31.jpg|міні|праворуч|180пкс|Пруський гусар. 1744]]
Після поразок початку XVII &nbsp;ст. розпочались спроби модернізації війська у [[Московське царство|Московському царстві]]. Зокрема за участі польської шляхти 1654 було створено формації з тисячі крилатих гусар, які через недостатній вишкіл, озброєння за рік були розпущені. На 1679 було сформовано новий полк з 465 гусар.
 
Після битви під Віднем було сформовано полк гусар в Австрії (1688), Франції (1693), Англії (1806), як підрозділи легкої кавалерії. Вони використовувались для розвідки, бойової сторожі, рейдів в тил ворога, захисту флангів військ, у авангардних і арєргардних боях.
Рядок 20:
== Уніформа ==
[[Файл:Husar 3-Elisavetgradsky Regiment.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Гусар Єлизаветградського полку]]
Уніформу європейських гусарів XVIII-XIX XVIII–XIX&nbsp;ст. зазвичай складали: [[доломан]] (короткий гаптований мундир, обшитий овечим хутром), рейтузи (щільно обтягуючі гаптовані [[штани]]), [[ментик]] (обшита хутром пелеринка), [[Чако (головний убір)|ківер]] або високе [[Чако (головний убір)|чако]] (високий циліндричний [[головний убір]] з козирком), чоботи.
 
Характерними для польських крилатих гусарів кінця XVI-XVII XVI–XVII&nbsp;ст. були [[Обладунок|обладунки]] з крилами, від чого їх називали крилатими гусарами. Призначення, спосіб кріплення крил на сьогодні достовірно невідомі.
 
== Посилання ==
{{Commons category|Hussars}}
* [http://slovopedia.org.ua/29/53395/9678.html УСЕ (Універсальний Словник -&nbsp;— Енциклопедія) на порталі "«СЛОВОПЕДІЯ"»]
* [http://www.husaria.jest.pl http://www.husaria.jest.pl - польський сайт про гусарів]
 
* [http://www.magyarhuszar.hu http://www.magyarhuszar.hu - сайт про угорських гусарів]
 
== Джерела ==
* [[Радослав Сікора]]: ''З історії польських крилатих гусарів''. Київ: ''Дух і літера'', 2012. ISBN: 978-966-378-260-7. [http://duh-i-litera.com/z-istoriji-polskyh-krylatyh-husariv/ Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця].
* Richard Brzezinski, Velimir Vuksic: Polish winged hussar, 1500-17751500–1775. Oxford: Osprey, 2005. ISBN 1-84176-650-X.
* Jerzy Cichowski, Andrzej Szulczyński: Husaria. Warszawa: Wydaw. Ministerstwa Obrony Narodowej, 1981. ISBN 83-11-06568-3.
* Zdzisław Żygulski (junior): Husaria polska. Warszawa: "«Pagina"», 2000. ISBN 8386951314.
* Польские гусары 1576—17751576–1775 / под ред. В. &nbsp;И. &nbsp;Кисилёва // Новый солдат: военное-исторический альманах. &nbsp;— 2002. &nbsp;— № &nbsp;142.
* Bronisław Gembarzewski: Husarze: ubiór, oporządzenie i uzbrojenie : 1500-17751500–1775. Warszawa: Wydawnictwo Arkadia, 1999. ISBN 83-88055-01-1.
 
 
[http://slovopedia.org.ua/29/53395/9678.html УСЕ (Універсальний Словник -&nbsp;— Енциклопедія) на порталі "«СЛОВОПЕДІЯ"»]
 
== Примітки ==