Антигон II (Хасмоней): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
ZéroBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: pt:Antígono (filho de Aristóbulo II) |
Іванко1 (обговорення | внесок) м суміш розкладок за допомогою AWB |
||
Рядок 2:
'''Антигон II (Хасмоней)''' ({{lang-la|Mattathias, Antigonos Mattathias}} — Маттатія, {{lang-he|מתתיהו אנטיגונוס השני}}) — останній цар династії [[Хасмонеї|Хасмонеїв]]. Царював у 40-37 р. до н. е.
== Під римським правлінням ==
Антигон II був другим сином [[Арістобул
== Завоювання влади ==
Після вбивства Цезаря (44 до н. е.) Антигон кілька разів намагався відібрати Єрусалим і нарешті вступив в союз з [[Парфяни|парфянами]] та намагався таким чином використати стан громадянської війни у Римі. Таким чином він стає заклятим ворогом [[Римська імперія|Риму]]. За допомогою парфян Антигон фактично усуває від влади у Єрусалимі свого дядька [[Йоханан Гіркан ІІ|Гіркана]] та названих тетрархів Ірода та Фазеля. Парфяни офіційно проголосили Антігона II царем і первосвящеником у 40 р. до н. е., а римляни оголосили в свою чергу царем Ірода. Антигон вперше у історії карбування юдейських монет, карбує монети із релігійними символами. Своєму дядьку Гіркану II, Антигон відрізає вуха, щоб він не зміг стати первосвящеником. Фазель покінчує життя самогубством, а Ірод утікає у фортецю [[Масада]].
|