Тернопільське братство: відмінності між версіями

 

===Проблеми дослідження братства===

 

Загалом висвітлення початкової історії Тернопільського братства ускладніється відсутністю оригіналів документів та певні неузгодження у їхньому датуванні. Крім того, було кілька фундаційних грамот - 1560, 1570 і 1593 рр. В архівав зберігаються лише копії цих документів, деякі з яких зроблені вже у ХХ ст. Проте оригінали були доступними ще О.Терлецькому, котрий 1909 року видав працю "Василь-Костянтин князь Острозький. Історія фундації князя Острозького в Тернополі" . Це все ускладнює питання з'ясування статусу братства, адже Тернопіль був приватним містом зі своїми особливостями місцевого самоврядування. Також незрозумілий статус Острозького у Тернополі, оскільки до 1567 року містом володіла Софія Тарновська, донька засновника міста [[Ян Амор Тарновський|Яна Тарновського]], а після неї до 1594 р. сини її і Острозького.

Крім того у фундушах(фундаційних грамотах) відсутнє слово братство, але йдеться про утворення схожої на нього мирянської організації при церкві Різдва Христового, з прописаними функціями і правами, але без окремого статуту. "Братство" відсутнє і у документах цієї органцізації XVII ст. Тому, український історик [[Ісаєвич Ярослав Дмитрович|Ярослав Ісаєвич]] не визнавав Тернопільське братство братством.

 

 

=== «Шпитальна фундація» і кураторія ===

Основою для заснування Тернопільського братства стала «Шпитальна фундація» князя Острозького при церкві Різдва Христового. Князь Острозький подарував фундації «волоку адо лан від села [[Біла (Тернопільський район)|Біла]]» «до вжитку на вічні часи», як також «і в другій стороні від Березовиці» «лан для цього шпиталю від теребовлянського шляху» і встановив кураторію з восьми, а згодом із десяти міщан, що мала право назначатисвященика і наглядати над дяком, дияконом, проскурницею та шпиталем. Цій кураторії підлягала також Надставна Церква.

4 вересня 1593 р. Острозький поширив грамоту з 1570 р., зв'язуючи братство з парафією Тернополя. Зробив він це через труднощі, що їх мала кураторія у своїй праці за минулих 23 роки. Тернопільські міщани-члени кураторії твердили, що «деякі з тих церковних опікунів (з-поміж перших вісьмох членів кураторії) померли, і цей лист і перша фундація з їх смертю десь поділася і всі їхні справи йдуть в безлад». Тому вони просили, щоб князь відновив і затвердив першу фундацію. Острозький уволив прохання тернопільських міщан і поширив кураторію до десяти членів. Члени кураторії дістали також привілеї — звільнення від податків, як публічні урядовці. Вони складали щороку звіт із прибутків і видатків намісникові князя в замку.

 

=== Розвиток братства. Братська школа ===

Грамота князя Острозького з 1593 року поширювала права та обов'язки братства й згадувала також про школу, яка, можливо, вже тоді існувала. Підтримуване за життя Острозького, братство, продовжувало розвиватися і по його смерті (1608р.). Завдяки матеріальним засобам воно могло навіть поширити свою діяльність у другій половині XVII століття на молодь, заклавши 1668 р. при церковній школі «Братство благочестивих і благонадійних младенцов в мисті Тернополи обитающих», затверджене єпископом Йосифом Шумлянським.

== Джерела ==

*Ісаєвич Я. Братства та їх роль в розвитку української культури XVI-XVIII ст.

*Терлецький О. Василь-Костянтин князь Острозький. Історія фундації князя Острозького в Тернополі. – Тернопіль, 1909

== Примітки ==

{{reflist}}