Як-9: відмінності між версіями

'''Як-9''' - — [[СРСР|радянський]] одномоторний [[Винищувач|літак-винищувач]] [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]]. Був розроблений [[КБ Яковлєв|КБ]] під керуванням [[Яковлєв Олександр Сергійович|Олександра Сергійовича Яковлева]]. Був наймасовішим радянським винищувачем Німецько-радянської війни. Вироблявся з жовтня [[1942]] по грудень [[1948]] р., всього було побудовано 16769 літаків.

== Історія створення ==

Як-9 став закономірним продовженням винищувачів [[Як-1]] та [[Як-7]]. З конструктивної точки зору він являв собою подальший розвиток Як-7. Мало відрізняючись від нього за зовнішнім виглядом, Як-9 в той же час був у всіх відношеннях досконалішим. Це природно, оскільки при створенні цього літака було враховано майже дворічний досвід виробництва і бойового застосування Як-1 та існувала можливість ширшого застосування [[дюралюміній|дюралюмінію]], в якому країна відчувала вже не такі великі труднощі, як на початку війни. Використання металу дозволило, зокрема, істотно зменшити масу конструкції, а виграш використовувати або для збільшення запасу пального, або для оснащення літака потужнішим озброєнням і різноманітнішим спецобладнанням.

Як-9 був наймасовішим винищувачем радянських ВПС періоду Німецько-радянської війни. У середині 1944 літаків Як-9, Як-9Т і Як-9Д в сумі було більше за всіх інших винищувачів, що знаходилися на озброєнні, разом узятих і вони значною мірою замінили Як-1 і Як-7Б на основних фронтах. Випуск Як-9 на заводі №153№ 153 досягав 20 літаків на день.

Як-9 випускався на трьох великих заводах (№№ № 153, 166, 82), брав участь у всіх операціях [[Радянська Армія|Радянської Армії]], починаючи з [[Сталінградська битва|Сталінградської битви]]. Всі модифікації винищувача мали відмінні льотно-технічні характеристики, не мали значних конструктивних або експлуатаційних дефектів, що призводять до аварій.

Першим серійним літаком став Як-9 з двигуном [[М-105 (двигун)|М-105ПФ]]. Як-9 з двигуном М-105ПФ і гвинтом ВИШ-61П був фронтовим винищувачем. Він являв собою серійний літак, прототипом для якого став полегшений варіант літака Як-7ДІ. Від останнього Як-9 мав ряд відмінностей, основні з яких такі: запас пального і число бензобаків зменшені відповідно з 500  кг і чотирьох баків до 320  кг і двох баків (на Як-7ДІ в полегшеному варіанті два консольних бака не заливалися, на серійних Як-9 вони були відсутні); запас масла зменшено з 50 до 26...30 26…30 кг; зняті бомботримачі для зовнішньої підвіски бомб.

Озброєння Як-9 було аналогічне Як-7ДІ - — одна мотор-гармата ШВАК з боєзапасом 120 патронів і один (лівий) синхронний кулемет УБС з боєзапасом 200 патронів. Польотна маса в порівнянні з полегшеним варіантом Як-7ДІ збільшилася до 2870...2875 2870…2875 кг, що пояснювалося в основному нижчою культурою виробництва і менш жорстким масовим контролем на серійних заводах у порівнянні з дослідним виробництвом ОКБ О. С.  Яковлєва.

Дослідний літак, спроба поліпшити характеристики Як-9 за рахунок встановлення потужнішого двигуна [[М-106]]ск оснащеного одношвидкісним нагнітачем. Літак вийшов на випробування в жовтні 1942  р. Проте двигун працював незадовільно і винищувач залишився в єдиному екземплярі.

=== Як-9Д ===

[[Файл:Як-9Д.JPG|thumb|Як-9Д]]

Ця модифікація відрізнялася від базової моделі великим запасом палива (ЯК-9 320  кг, ЯК-9Д 480 кг). Паливо розміщувалося не в двох [[Паливний бак|баках]] як на ЯК-9, а в чотирьох: двох кореневих по 208 л і двох консольних по 117 л. Максимальна дальність польоту досягла 1400  км. Виробництво ЯК-9Д почалося в березні 1943  р. (замість ЯК-9) і тривало до травня 1944 Всього було виготовлено 3068 винищувачів ЯК-9Д.

На літаку в розвалі блоку циліндрів двигуна [[М-105 (двигун)|М-105ПФ]] була встановлена 37 мм [[гармата]] [[НС-37]]. Через велику довжину гармати, кабіну льотчика зсунули назад на 0,4 &nbsp;м, також було проведено посилення конструкції і агрегатів. Боєзапас складався з 30-32 патронів гармати НС-37 і 200-220200–220 патронів синхронного [[кулемет]]а [[УБ]]. Маса секундного залпу становила 3,74 &nbsp;кг. 37-мм гармата дозволила збільшити дистанцію відкриття стрільби: для порушення бойового порядку бомбардувальників 1000-1200 1000–1200&nbsp;м; окремо не маневреним бомбардувальникам 500-600 500–600&nbsp;м. Як-9Т з успіхом застосовувався для атаки наземних цілей. Бронебійні снаряди з дистанції 500 &nbsp;м під кутом 45 градусів пробивали броню товщиною 30 &nbsp;мм. Проте сильна віддача знаряддя призводила до того, що у бік цілі йшло лише перші кілька снарядів. У звіті про військових випробуваннях літака зазначалося: «льотчик, який літає на Як-9Т, повинен бути свого роду снайпером і вміти вражати літак ворога напевно -&nbsp;— з першого пострілу» <ref>http://combatavia.info/index1yak9.html</ref>. Наприкінці 1943 &nbsp;р. літак використовувався для боротьби з морськими цілями противника на Чорному морі. У період з березня [[1943]] &nbsp;р. по червень [[1945]] &nbsp;р. було побудовано 2748 літаків Як-9Т.

Літак Як-9Т зі збільшеним запасом палива, мав чотири бака як на Як-9Д. Випускався у 1944 &nbsp;р.

[[Файл:Як-9К.JPG|thumb|Як-9К]]

=== Як-9К ===

Модифікація Як-9Т на якій замість 37 &nbsp;мм гармати НС-37 була встановлена 45 &nbsp;мм гармата [[НС-45]]. Зазор між порожнім валом редуктора гвинта та стволом гармати, що проходив крізь нього, становив лише 0,75 &nbsp;мм. Для зменшення сили віддачі, яка становила 7 тс, ствол НС-45 забезпечили дульним гальмом. Але, все ж при стрільбі на невеликих швидкостях літак розгортало, а льотчик відчував різкі поштовхи. Було рекомендовано вести стрільбу короткими чергами по 2-3 постріли. Маса секундного залпу Як-9К досягла 5,53 &nbsp;кг. У квітні-червні 1944 &nbsp;р. побудували серію Як-9К з 53 літаків. За час військових випробувань винищувачі провели 51 повітряний бій, в ході яких було збито 8 [[Focke-Wulf Fw 190 Wurger|FW-190]] A-8 і 4 [[Messerschmitt Bf.109|BF-109]] G (зустрічей з бомбардувальниками не було). Свої втрати склали 1 Як-9К. Середня витрата 45-ти мм патронів на збитий літак противника склав 10 штук. Як-9К не стали випускати великою серією через ненадійність роботи гармати НС-45.

* [[Військово-повітряні сили Албанії]] отримали 12 літаків у 1951 році.

* [[Військово-повітряні сили Болгарії]]

* Як-9ДД Джеймса Еріка Сторрара, командира 234 Sqn, [[Королівські військово-повітряні сили Великої Британії|RAF]]

* [[Військово-повітряні сили Корейської Народно-Демократичної Республіки|Військово-повітряні сили КНДР]]

* [[Військово-повітряні сили Китайської Народної Республіки|Військово-повітряні сили КНР]]

* [[Монгольська Народна Армія|Авіація Монгольської Народної Армії]] отримала 34 літаки на початку червня 1945 року. Всі літаки були зняті з озброєння у 1954 році.

* [[Повітряні сили Польської Армії]]

* [[Військово-повітряні сили Польщі]] використовували декілька літаків з 1947 по 1953 рік.

* [[Військово-морські сили Польщі]]

* [[Військово-повітряні сили СРСР]]

* Трофейні, захоплені в Північній Кореї

* [[Військово-повітряні сили Угорщини]] отримали 120 одиниць Як-9П у 1949 році. В Угорщині літак називали "«Vércse"» ([[Боривітер]]).

* ''[[Військово-повітряні сили Франції|Armée de l'Air]]''

** Ескадрилья ''[[Нормандія-Неман]]''

* [[Військово-повітряні сили Югославії]]

| align="center" | 512 (0) <br /> 552 (1800)<br />577 (3900)

| align="center" | 535 (0) <br /> 567 (1659)<br />591 (3650)

| align="center" | 522 (0) <br /> 564 (1000)<br />584 (3900)

| align="center" | 533 (0) <br /> 574 (2100)<br />597 (3930)

| align="center" | 518 (0) <br /> 573 (3750)

| align="center" | 500 (0) <br /> 615 (8000)

| align="center" | 575 (0) <br /> 636 (2500)<br />672 (5000)

| align="center" colspan="3"| 1× 20 мм [[ШВАК]] <br />120 патр.

| align="center" | 1× 37 мм [[НС-37]] <br />30 патр.

| align="center" | 1× 45 мм [[НС-45]] <br />29 патр.

| align="center" colspan="2"|1× 20 мм [[ШВАК]] <br />120 патр.

| align="center" colspan="5"| 1× 12,7 мм [[УБС]] <br />200 патр.