Хорова музика: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Церковна хорова музика в Україні: доповнення, оновлення даних, зовнішні посилання, стильові правлення, оформлення |
|||
Рядок 9:
== Церковна хорова музика в Україні ==
Хорова музика в Україні розвивалася у тісному зв'язку з
===Середньовіччя (монодія)===
Рання хорова церковна музика була [[монодія|монодичною]] у церквах як візантійського, так і римського обряду. В Україні цей тип співу представлений середньовічною монодією, що отримала назву "[[знаменний розспів]]".
===Бароко (партесний спів)===
Про багатство репертуару української хорової музики свідчить збережений список нот Львівського братства 1697, в якому названо 396 хорових композицій, зокрема 151 концерт і 56 літургій.▼
Наприкінці 16 століття в Україні виник новий тип церковного співу - багатоголосний ансамблевий (хоровий) [[партесний спів]], який протягом другої половини 17 ст. і першої половини 18 ст. поширився також у Росію. Основним жанром професійної музики того часу став одночастинний [[партесний концерт]]. Кількість голосів варіювалася від простого три- і чотириголосся до складнішого восьми- та дванадцятиголосся, які стали типовими наприкінці 17 століття. Подеколи композитори доходили до 18 і більше голосів. Серед найвидатніших композиторів [[партесний спів|партесної музики]] в Україні - [[Микола Дилецький]], [[Симеон Пекалицький]], [[Іван Домарацький]], [[Герман Левицький]] та ін.
▲Про багатство репертуару української партесної (хорової) музики того часу свідчить збережений список нот [[Львівське братство|Львівського братства]] (1697 р.), в якому названо 396
Якщо порівнювати [[партесний концерт]] із західноєвропейськими музичними жанрами того ж часу, то можна помітити чіткі аналогії між жанрами [[партесний концерт|партесного концерта]] і [[concerto grosso]].
===Класицизм (хоровий концерт)===
У другій половині 18 століття на зміну [[партесний спів|партесному співові]] приходить новий жанр [[хоровий концерт|духовного хорового циклічного концерта]], що в професійній музиці письмової традиції знаменує перехід від естетики [[Бароко]] до естетики [[Класицизм|Класицизму]]. З'являється нове покоління композиторів церковної хорової музики: [[Березовський Максим Созонтович|Максим Березовський]], [[Бортнянський Дмитро|Дмитро Бортнянський]] та [[Ведель Артем Лук'янович|Артем Ведель]]. Починаючи із творів цих композиторів як панівний склад хору в українській хоровій музиці усталилося чотироголосся.
Якщо порівнювати [[хоровий концерт]] із західноєвропейськими музичними жанрами того ж часу, то можна помітити чіткі аналогії між жанрами [[хоровий концерт|хорового концерта]] і [[симфонія|симфонії]].
== Світська хорова музика в Україні ==
| |||