Братські школи: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування Мітка: УВАГА! Можливий вандалізм! |
Немає опису редагування |
||
Рядок 5:
У [[Львівська братська школа|Львівській братській школі]] працювали такі видатні вчені, як [[Зизаній Лаврентій|Лаврентій]] та [[Зизаній Стефан|Стефан Зизанії]], [[Борецький Іов|І.Борецький]] та інші. Значну підтримку надавав школі гетьман [[Сагайдачний|П.Сагайдачний]]. [[Київська братська школа|Київську братську школу]] створили 1615 р. за зразком статуту Львівської. У школі викладали видатні вчені 17 ст. [[Борецький Іов|Йов Борецький]], [[Смотрицький Мелетій|Мелетій Смотрицький]], [[Сакович Касіян|Касіян Сакович]], Захарія Копистенський. Восени 1631 р. виникла Лаврська школа, заснована [[Могила Петро Симеонович|П.Могилою]]. Тут на вищому рівні вивчали граматику, риторику, діалектику, геометрію, музику, астрономію, історію. У 1632 р. внаслідок об’єднання з Лаврською школою утворилася [[Києво-Могилянська колегія]] (пізніше – [[Києво-Могилянська академія|академія]]).
Під впливом братств виникають також парафіяльні школи при церквах і монастирях. Все це сприяло поширенню освіти серед широких верств населення. Іноземний хроніст Павло Алеппський писав у зв’язку з цим: "У країні козаків усі діти вміють читати, навіть сироти". Чеський педагог [[Ян Амос Коменський|Ян Амос Коменський]] чимало використав з практики Б.Ш. для своєї "Великої дидактики". В несприятливих політичних умовах Б.Ш. в кінці 17 та у 18 ст. занепали
== Джерела ==
| |||