Словотвір: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
ZéroBot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: zh:造词法
мНемає опису редагування
Рядок 6:
 
# афіксами (префіксом: гомін — відгомін: суфіксом: ліс — ліс-ов-ий)
# словоскладанням (гол-о-дранець) й [[Словозрости|словозростами]] (Велик-день),
# абревіатурою (сіль-рада, кол-госп, УНР — уенер).
 
Рядок 21:
Усі слова нашої мови можна поділити на слова з непохідними основами (від яких утворюються інші слова) та слова з похідними основами. Під основою прийнято розуміти частину слова без закінчення (колір…). Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, похідні — ще й хоча б один словотворчий афікс (префікс, суфікс, постфікс). До слів з непохідними основами належать, наприклад, ліс, сад, море, поле, літо, синій, чорний, п'ю; до слів з похідними основами — перелісок, садівник, заморський, польовий, літній, посиніти, зчорнітися, допити.
 
Префікси, корені суфікси, закінчення, (флексії) та постфікси називаються значущими частинами слова, або морфемами. Префікс (від лат. Prae — попереду та fixus — прикріплений) — значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для творення нових слів чи нових форм (колір…). Наприклад: казати — сказати, наказати, переказати, підказати доказати, вказати; сумнівний — безсумнівний; миліший — наймиліший. Корінь — це спільна частина споріднених слів (колір …). Наприклад, для споріднених слів сад, садок, садівник, садовий коренем є спільна частина сад-; для ходити, заходити, перехід, вхід, вихід — частина ход- (хід- у закритому складі) . Суфікс (від лат suffixus — прикріплений) — значуща частина слова, яка стоїть після кореня і служить для творення нових слів чи нових форм (колір …). Наприклад: малий — маленький, малесенький, малюсінький; трава — травинка, травиця, травиченька; погойдати — погойдувати. Закінчення — це змінна морфема, яка стоїть після суфікса чи після кореня (у непохідних основах) і служить для зв'язку слів між собою (колір ---); нульове закінчення позначається 0: наприклад: кохання, швидкий, мужність0, малює. Постфікс (від лат: postfixus — прикріплений після) — значуща частина, що стоїть після закінчення і служить для творення нових слів чи нових форм (графічне позначення таке ж, як і суфікса). Наприклад: бити — битися, скажи — скажи-но. Процес творення нових слів у мові має назву словотворення. Нові слова утворюються на базі вже існуючих. Слово, яке служить базою для утворення іншого, називається твірним. Наприклад, для іменника правдивість твірним словом є прикметник правдивий, а для правдивий — іменник правда; для прикметника ялинковий твірним словом є іменник ялинка, а для ялинка — іменник ялина. Твірною основою (колір …) є та частина твірного слова, яка входить до складу нового (похідного) слова (при цьому флексія до уваги не береться). Наприклад: правдивість --- — правдивий --- — правда ялинковий --- — ялинка --- — ялина преніжний --- — ніжний Твірною основою може бути і ціле твірне слово. Так, у наведених прикладах твірні слова і твірні основи збігаються: передивитися --- — дивитися, накреслити --- — креслити, підрозділ --- — розділ, хористка --- — хорист --- — хор, надзвичайно --- — звичайно. Ряд спільнокореневих слів, розташованих відповідно до послідовності їх творення, називається словотворчим гніздом. Наприклад: плід --- — плідний --- — плідник --- — плідниковий; газета --- — газетяр --- — газетярство; чорний --- — чорніти --- — почорніти --- — почорніння.
 
== Способи словотворення в українській мові ==
{{Main|Спосіб словотвору}}
Нові слова здебільшого утворюються за допомогою словотворчих афіксів. Словотворчий афікс (кольори …)&nbsp;— це префікс, суфікс чи постфікс, який приєднується до твірної основи для творення нового слова. Класифікацію способів словотворення схематично можна зобразити так:<br />
'''[[Префіксальне словотворення|Префіксальний спосіб]]'''&nbsp;— спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів: заходити&nbsp;— ходити, перенавантаження&nbsp;— навантаження, прехороший ---&nbsp;— хороший, безвідповідально ---&nbsp;— відповідально.<br />
'''[[Суфіксальне словотворення|Суфіксальний спосіб]]'''&nbsp;— спосіб творення слів за допомогою словотворчих суфіксів: холодненький ---&nbsp;— холодний, дубок ---&nbsp;— дуб, вітерець ---&nbsp;— вітер, читання ---&nbsp;— читати, молодість ---&nbsp;— молодий.<br />
'''[[Префіксально-суфіксальне словотворення|Префіксально-суфіксальний спосіб]]'''&nbsp;— спосіб творення слів шляхом одночасного приєднання до твірної основи словотворчих префіксів і суфіксів: надбрівний&nbsp;— брова, безмежний&nbsp;— межа, затишок&nbsp;— тиша.<br />
 
'''Постфіксальний спосіб'''&nbsp;— спосіб творення слів шляхом приєднання до твірної основи словотворчих постфіксів: битися ---&nbsp;— бити, миритися&nbsp;— мирити.<br />
 
'''Префіксально-постфіксальний: розійтися ---&nbsp;— іти, приблудитися ---&nbsp;— блудити.
 
'''Суфіксально-постфіксальний: лінуватися ---&nbsp;— лінь, здороватися ---&nbsp;— здоров(ий).
 
'''Суфіксально-префіксально-постфіксальний: прибіднятися ---&nbsp;— бідний, змилостивитися ---&nbsp;— милостивий.
 
'''[[Безафіксне словотворення|Безафіксний спосіб]]''' (відкидання значущих частин)&nbsp;— це спосіб творення слів шляхом укорочення (усічення) твірного слова: відхід ---&nbsp;— відходити, закид&nbsp;— закидати, зелень&nbsp;— зелений.<br />
'''[[Основоскладання]]'''&nbsp;— спосіб творення слів шляхом поєднання твірних основ кожного зі слів, що входять до базової сполуки&nbsp;— підрядної чи сурядної. Наприклад: хмарочос&nbsp;— хмари чесати, життєпис&nbsp;— життя писати, хвилеріз&nbsp;— хвилі різати, лісостеп&nbsp;— ліс і степ, синьо-жовтий ---&nbsp;— синій і жовтий, кисло-солодкий&nbsp;— кислий і солодкий. Словотворчим афіксом у таких випадках виступає інтерфікс&nbsp;— морфема, яка сполучає твірні основи. Цей спосіб творення&nbsp;— морфема, яка сполучає твірні основи. Цей спосіб творення може супроводжуватися суфіксацією: правосторонній&nbsp;— права сторона, однобічний&nbsp;— один бік, сільськогосподарський&nbsp;— сільське господарство. Потрібно пам'ятати, що прикметники, утворені на базі сурядної сполуки слів, пишуться через дефіс (блакитно-синій, студентсько-викладацький, науково-технічний, мовно-літературний), а прикметники, утворені на базі підрядної сполуки&nbsp;— разом (народногосподарський, лівобережний, важкоатлетичний, західноукраїнський). Складання може відбуватися і без інтерфікса (всюдихід&nbsp;— всюди ходити). Окремо виділяють складання слів: батько-мати&nbsp;— батько і мати, хліб-сіль&nbsp;— хліб і сіль, мед-пиво&nbsp;— мед і пиво, срібло-золото&nbsp;— срібло і золото, туди-сюди&nbsp;— туди і сюди. Слова, утворені способом складання, називаються складними.<br />
Одним із різновидів складних слів є '''складноскорочені слова (абревіатури)'''. Вони можуть утворюватися:<br />
а) складанням частин кожного із твірних слів, що входять до базового словосполучення: завмаг&nbsp;— завідуючий магазином,<br />
б) складанням частини твірного слова і цілого твірного слова: держадміністрація&nbsp;— державна адміністрація, медсестра&nbsp;— медична сестра,<br />
в) складанням назв початкових букв твірних слів: УТН&nbsp;— Українські телевізійні новини, ЛПУ&nbsp;— Ліберальна партія України,<br />
г) складанням початкових звуків твірних слів: загс&nbsp;— запис актів громадянського стану, ДЕК&nbsp;— державна екзаменаційна комісія;<br />
д) складанням початкових частин і звуків, букв, цифр тощо: облвно&nbsp;— обласний відділ народної освіти, СУ-15 (Сухий&nbsp;— прізвище конструктора).<br />
'''Морфолого-синтаксичний спосіб'''&nbsp;— це спосіб творення слів, при якому нове слово утворюється внаслідок переходу з однієї частини мови в іншу. Наприклад: операційна&nbsp;— (перехід прикметника в іменник), завідуючий (перехід дієприкметника в іменник), коло хати (перехід іменника в прийменник).
 
Рядок 54:
== Див. також ==
 
[[Словозміна]]
 
== Посилання ==