Словотвір: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
ZéroBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: zh:造词法 |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 6:
# афіксами (префіксом: гомін — відгомін: суфіксом: ліс — ліс-ов-ий)
# словоскладанням (гол-о-дранець) й [[Словозрости|словозростами]] (Велик-день),
# абревіатурою (сіль-рада, кол-госп, УНР — уенер).
Рядок 21:
Усі слова нашої мови можна поділити на слова з непохідними основами (від яких утворюються інші слова) та слова з похідними основами. Під основою прийнято розуміти частину слова без закінчення (колір…). Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, похідні — ще й хоча б один словотворчий афікс (префікс, суфікс, постфікс). До слів з непохідними основами належать, наприклад, ліс, сад, море, поле, літо, синій, чорний, п'ю; до слів з похідними основами — перелісок, садівник, заморський, польовий, літній, посиніти, зчорнітися, допити.
Префікси, корені суфікси, закінчення, (флексії) та постфікси називаються значущими частинами слова, або морфемами. Префікс (від лат. Prae — попереду та fixus — прикріплений) — значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для творення нових слів чи нових форм (колір…). Наприклад: казати — сказати, наказати, переказати, підказати доказати, вказати; сумнівний — безсумнівний; миліший — наймиліший. Корінь — це спільна частина споріднених слів (колір …). Наприклад, для споріднених слів сад, садок, садівник, садовий коренем є спільна частина сад-; для ходити, заходити, перехід, вхід, вихід — частина ход- (хід- у закритому складі) . Суфікс (від лат suffixus — прикріплений) — значуща частина слова, яка стоїть після кореня і служить для творення нових слів чи нових форм (колір …). Наприклад: малий — маленький, малесенький, малюсінький; трава — травинка, травиця, травиченька; погойдати — погойдувати. Закінчення — це змінна морфема, яка стоїть після суфікса чи після кореня (у непохідних основах) і служить для зв'язку слів між собою (колір ---); нульове закінчення позначається 0: наприклад: кохання, швидкий, мужність0, малює. Постфікс (від лат: postfixus — прикріплений після) — значуща частина, що стоїть після закінчення і служить для творення нових слів чи нових форм (графічне позначення таке ж, як і суфікса). Наприклад: бити — битися, скажи — скажи-но. Процес творення нових слів у мові має назву словотворення. Нові слова утворюються на базі вже існуючих. Слово, яке служить базою для утворення іншого, називається твірним. Наприклад, для іменника правдивість твірним словом є прикметник правдивий, а для правдивий — іменник правда; для прикметника ялинковий твірним словом є іменник ялинка, а для ялинка — іменник ялина. Твірною основою (колір …) є та частина твірного слова, яка входить до складу нового (похідного) слова (при цьому флексія до уваги не береться). Наприклад: правдивість
== Способи словотворення в українській мові ==
{{Main|Спосіб словотвору}}
Нові слова здебільшого утворюються за допомогою словотворчих афіксів. Словотворчий афікс (кольори …) — це префікс, суфікс чи постфікс, який приєднується до твірної основи для творення нового слова. Класифікацію способів словотворення схематично можна зобразити так:<br
'''[[Префіксальне словотворення|Префіксальний спосіб]]''' — спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів: заходити — ходити, перенавантаження — навантаження, прехороший
'''[[Суфіксальне словотворення|Суфіксальний спосіб]]''' — спосіб творення слів за допомогою словотворчих суфіксів: холодненький
'''[[Префіксально-суфіксальне словотворення|Префіксально-суфіксальний спосіб]]''' — спосіб творення слів шляхом одночасного приєднання до твірної основи словотворчих префіксів і суфіксів: надбрівний — брова, безмежний — межа, затишок — тиша.<br
'''Постфіксальний спосіб''' — спосіб творення слів шляхом приєднання до твірної основи словотворчих постфіксів: битися
'''Префіксально-постфіксальний: розійтися
'''Суфіксально-постфіксальний: лінуватися
'''Суфіксально-префіксально-постфіксальний: прибіднятися
'''[[Безафіксне словотворення|Безафіксний спосіб]]''' (відкидання значущих частин) — це спосіб творення слів шляхом укорочення (усічення) твірного слова: відхід
'''[[Основоскладання]]''' — спосіб творення слів шляхом поєднання твірних основ кожного зі слів, що входять до базової сполуки — підрядної чи сурядної. Наприклад: хмарочос — хмари чесати, життєпис — життя писати, хвилеріз — хвилі різати, лісостеп — ліс і степ, синьо-жовтий
Одним із різновидів складних слів є '''складноскорочені слова (абревіатури)'''. Вони можуть утворюватися:<br
а) складанням частин кожного із твірних слів, що входять до базового словосполучення: завмаг — завідуючий магазином,<br
б) складанням частини твірного слова і цілого твірного слова: держадміністрація — державна адміністрація, медсестра — медична сестра,<br
в) складанням назв початкових букв твірних слів: УТН — Українські телевізійні новини, ЛПУ — Ліберальна партія України,<br
г) складанням початкових звуків твірних слів: загс — запис актів громадянського стану, ДЕК — державна екзаменаційна комісія;<br
д) складанням початкових частин і звуків, букв, цифр тощо: облвно — обласний відділ народної освіти, СУ-15 (Сухий — прізвище конструктора).<br
'''Морфолого-синтаксичний спосіб''' — це спосіб творення слів, при якому нове слово утворюється внаслідок переходу з однієї частини мови в іншу. Наприклад: операційна — (перехід прикметника в іменник), завідуючий (перехід дієприкметника в іменник), коло хати (перехід іменника в прийменник).
Рядок 54:
== Див. також ==
[[Словозміна]]
== Посилання ==
|