CP-інваріантність: відмінності між версіями

'''CP-інваріантність''' (CP — від {{lang-en|Charge Parity}}) — незмінність фізичних законів щодо комбінації операцій [[зарядове спряження|зарядового спряження]] та зміни напрямку координатних осей. CP-інваріантність зберігається в [[сильна взаємодія|сильній взаємодії]], але не зберігається в [[слабка взаємодія|слабкій взаємодії]].

Оскільки [[CPT-інваріантність]], що виводиться із [[теорія відносності|принципів відносності]] та [[принцип близькодії|близькодії]], завжди справедлива, то порушення CP-інваріантності означає порушення T-симетрії, тобто неоднаковість фізичних законів при зміні напрямку плину часу.

== Порушення CP-інваріантності ==

Порушення CP-інваріантності при слабкій взаємодії було експериментально зафіксоване у [[1964]] в експериментах із розпадом нейтральних [[каони|каонів]]. Автори відкриття [[Джеймс Кронін]] та [[Вал Фітч]] нагороджені [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівською премією]] за [[1980]]. Інший, прямий, механізм порушення CP-інваріантності був відкритий в [[1990]] в [[ЦЕРН]]і в [[експеримент NA31|експерименті NA31]] і підтверджений в [[1999]] в [[Фермілаб]]і та цернівському [[експеримент NA38|експерименті NA38]].

У [[2001]] порушення CP-інваріантності було зафіксоване в експериментах з [[B-мезон|B-мезонами]]ами.

== Джерела ==

* {{книга