Вікіпедія

Пер Вальо: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м суміш розкладок за допомогою AWB
Рядок 33:
Пер Фредрік народився в сім'ї Вальдемара і Карін (дівоче прізвище Свенссон) Валее. Закінчивши [[1946]] року [[Лундський університет]], працював для різних часописів як журналіст у галузі кримінальних та соціальних проблем. У [[1950]]-х роках Валее провадив активну політичну діяльність, і [[1957]] року його депортували з [[Франциско Франко|франкістської]] [[Іспанія|Іспанії]]. Перш ніж у [[1959]] році стати професійним [[літератор]]ом, він написав ряд теле- і радіоп'єс, був відповідальним редактором кількох журналів.
 
[[1961]]-го Пер Фредрік познайомився з [[Май Шевалль]], коли вони працювали для видань, що друкувались у тому самому видавництві. Був тоді одружений із Інґер Валее, а Май жила одинокою, маючи дочку. Зійшовшись у поглядах на життя, наступного року Пер і Май почали жити разом. Удвох редагували літературний журнал «Періпео», а після народження синів ТeтсаТетса та Єнса стали співавторами. Кожне з двох батьків писало олівцем свій наперед визначений уривок твору, а відтак кожне друкувало на машинці цей уривок (не свій), а отже, водночас і редагувало. У такий спосіб від ([[1963]]-го до [[1975]] року постав цикл із десяти [[детектив]]них повістей — переважно з життя поліції, у яких головним героєм був MaртінМартін Бек, стокгольмський офіцер відділу вбивств. Вважаючи сьогоденним ідеалом суспільно-політичний лад у [[НДР]], подружжя по-художньому відображало свою [[марксизм|марксистську]] платформу, критикувало шведську [[Соціал-демократія|соціал-демократичну]] [[модель]] держави та суспільства. Книжки мали успіх, їх переклали багатьма мовами, екранізували для кіно та телебачення й озвучили як радіоспектаклі. У [[1971]] році Шведська академія детективу зробила честь Май Шевалль і Перу Валее, заснувавши літературну премію імени Мартіна Бека.
 
Плідну співпрацю перервала смерть Пера Валее, викликана тяжкою хворобою [[підшлункова залоза|підшлункової залози]].
Рядок 41:
Ранні твори Пера Валее прикметні лівою радикальністю та гострою драматичністю. Як і в дебютній «Божій козі» ([[1959]]), у них ідеться про соціальну несправедливість. До науково-фантастичних трилерів належать «Убивство на 31-му поверсі» (про Німеччину в майбутньому) і «Сталева пружина» (про смертельну чуму у Швеції). Герой обох творів — головний інспектор Єнсен. «Вантажівка» ([[1962]]), «Завдання» ([[1963]]), «Генерали» ([[1965]]) — це твори, що відображають думку Вале про диктатуру чи то в Іспанії, чи то десь у [[Латинська Америка|Латинській Америці]], чи то у вигаданій країні.
 
Розпочавши спільну працю, подружжя, зі слів Пера Валее, поставило за мету «використовувати кримінальні романи як скальпель, що розпанахує черево ідеологічно пауперизованого суспільства й cумнівногосумнівного в моральному плані так званої заможної держави буржуазного кшталту».
 
Перші написані спільно три твори — «Розанна» (історія зґвалтованої і вбитої у Швеції американської дівчини), «Людина, що канула в безвість» і «Людина на балконі» — позначені доброю орієнтацією в поліційній рутині. У них з'являються головні постаті циклу — солідний, методичний, невдаха в подружньому житті Мартін Бек, колишній парашутист Леннарт Колльберг, що ненавидить насилля й відмовляється носити зброю, відлюдькуватий Ґунвальд Ларссон, Ейнар Ренн — виходець із північношведської провінції, і два рядові поліцаї — KрістіанссонКрістіанссон та Квант, неодмінна комічна пара. Бек має себе за «впертого й логічного, цілковито спокійного». Він живе в тісному помешканні з жінкою Інґою та двома дітьми. У наступних книжках Мартін має роман із поблажливою Реєю Нільсен.
 
У «Поліцаї-реготуні» йдеться про розслідування вбивства восьми пасажирів стокгольмського автобуса. Наприкінці «Замкненої кімнати» Шевалль і Валее виявляють свою симпатію до грабіжника банків, але засуджують сексуальне насильство. У «Вбивці поліцаїв» Леннарт Кольберг, будучи соціалістом, відмовляється від дальшої служби, а остання книжка — «Терористи» — пройнята гірким розчаруванням авторів (передусім на той час уже смертельно хворого Пера) у можливостях розвитку так званого ситого буржуазного суспільства. За своє трагічно коротке життя Пер Валее встиг ще написати працю про поліційні методи у [[Швеція|Швеції]], [[США]], [[Росія|Росії]] та [[Великобританія|Великобританії]] й перекласти шведською детективні романи Евана Гантера й політичний трилер Ноела Бена про кремлівські оборудки.
Рядок 87:
* ''UPPDRAGET'' — ''The Assignment'', 1977, режисер Матс Арен (Mats Arehn)
* ''POLIS, POLIS, POTATISMOS!'' — ''Незаконченный ужин'', 1979, режисер Яніс Стрейч (Jānis Streičs)
* ''MORD PÅ 31:A VÅNINGEN'' — ''Гибель 31 отдела'', 1980, режисер ПеeтерПеетер Урбла (Peeter Urbla)
* ''MORD PÅ 31:A VÅNINGEN'' — ''Kamikaze'', 1989, режисер Вольф Ґремм (Wolf Gremm)
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Пер_Вальо