|
== Властивості твердих сплавів ==
Сплави відрізняються високою твердістю ([[Метод Роквелла|НRАHRA]] 82…92), що поєднується із стійкістю до зношування при [[тертя|терті]] об метали та неметалічні матеріали, що дозволяє використовувати їх в [[різальний інструмент|різальних інструментах]] для великих швидкостей обробки (до 800 м/хв).
Сплави не проявляють помітної [[пластична деформація|пластичної деформації]] при низьких температурах і мають велике значення [[Модуль пружності|модуля пружності]] (вище, ніж у всіх відомих в техніці матеріалів). Тверді сплави відрізняються дуже високою [[Границя міцності|границею міцності]] при стискуванні. Значення границі міцності при [[згин]]і і [[ударна в'язкість]] цих сплавів невеликі. Сплави володіють відносно високою [[теплопровідність|теплопровідністю]] і [[електропровідність|електропровідністю]], що наближається до електропровідності [[залізо|заліза]] і його сплавів. У хімічному відношенні тверді сплави є стійкими проти дії [[кислота|кислот]] і [[луг (хімія)|лугів]], деякі сплави помітно не окислюються на повітрі навіть при 600…800°С.
== Види металокерамічних твердих сплавів ==
За хімічним складом тверді сплави діляться на чотири основні групи:
* ''Однокарбідні'' на основі WСWC-СоCo — [[вольфрам]]ові (ВК), деякі марки містять невеликі добавки інших карбідів — ванадію, ніобію, танталу. Сплави цієї групи (наприклад, ВК3, ВК3М, ВК4, ВК4В, ВК6, ВК6М, ВК8, ВК8В, ВК10М, ВК15, ВК20, ВК25) застосовуються при обробці [[крихкість|крихких]] матеріалів: [[чавун]]у, [[бронза|бронзи]] та ін. У маркуванні буква В означає наявність карбіду вольфраму, буква К — кобальт, цифра, що стоїть після букви, вказує на процентний вміст кобальту. Наприклад,ВК6 — 6% кобальту, а решта — 94% карбід вольфраму.
* ''Двокарбідні'' на основі WСWC-TiСTiC-СоCo — титановольфрамові (ТК). Сплави другої групи (Т5К10, Т15К6 та ін.) призначені для обробки в'язкіших матеріалів: сталі, [[латунь|латуні]]. Буква Т і цифра після неї вказують на процентний вміст карбіду титану, буква К і цифра після неї відповідно на процентний вміст кобальту, решта — карбід вольфраму. Наприклад, Т15К6 — 15% карбіду титану, 6% кобальту, 79% карбіду вольфраму.
* ''Трикарбідні'' на основі WСWC-ТiСTiC-ТаС(NbСNbC)-СоCo WСWC-TiСTiC-СоCo — титанотанталовольфрамові (ТТК). Сплави третьої групи (наприклад, ТТ7К12) використовують для грубої чорнової обробки сталевих поковок. Ці сплави мають вищу [[міцність]], зносостійкість і в'язкість ніж сплави ТК. Букви ТТ і цифра після них вказують на сумарний процентний вміст карбідів титану і танталу, буква К і цифра після неї — процентний вміст кобальту, решта карбід вольфраму. Наприклад ТТ7К12 — 7% карбідів титану і танталу, 12% кобальту і 81% карбіду вольфраму.
* ''Безвольфрамові'' на основі TiСTiC або Ti(СN) — сплави (БВТС), що використовуються як здешевлений замінник матеріалів попередніх трьох груп. Ці ж матеріали використовуються як [[покриття (матеріал)|покриття]] для збільшення терміну служби твердосплавного [[різальний інструмент|різального інструменту]]. Застосовується чотири види таких покриттів [[Ti]][[азот|N]] (нітрид титану), Ti[[карбон|C]] (карбід титану), Ti(C)N (карбід-нітрид титану), і TiAlN (нітрид титану і алюмінію). Застосовують безвольфрамові тверді сплави марок ТМ1, ТМ3, ТН-20, ТН-30, КНТ-16. При обробці на високих швидкостях різання на поверхні цих сплавів утворюється оксидна плівка, яка виконує роль твердої змазки, що забезпечує підвищення окалиностійкості, зносостійкості і зменшує шорсткість обробленої поверхні. Разом з тим безвольфрамові тверді сплави мають нижчу [[ударна в'язкість|ударну в'язкість]] і [[теплопровідність]], а також стійкість до ударних навантажень в порівнянні з сплавами групи ТК. У зв'язку з цим ці безвольфрамові тверді сплави доцільно використовувати при напівчистовій і чистовій обробці [[конструкційна сталь|конструкційних]] і низьколегованих сталей та [[кольорові метали|кольорових металів]].
За структурою металокерамічні сплави поділяються на: великозернистої структури і позначаються буквою В, дрібнозернистої — М, особливо дрібнозернистої — ОМ, середньої зернистості — позначення не мають. Букви В, М, ОМ ставлять в кінці марки сплаву (ВК8В, ВК60М, ВКЗМ). Дрібнозернисті та великозернисті сплави групи ВК використовують для виготовлення інструментів, якими обробляють заготовки з нержавіючих, жароміцних і титанових сплавів в умовах пульсуючих навантажень. Для обробки важкооброблюваних металів використовуються тверді вольфрамокобальтові сплави групи ОМ: ВК6-ОМ — для чистової обробки, а ВК1О-ОМ і ВК15-ОМ — для напівчистової і чорнової обробки.
|
