Відмінності між версіями «Сонолюмінесценція»

м
Не зважаючи на те, що явище вперше спостерігали ще в [[1930-ті]] роки, механізм сонолюмінесценції був довгий час абсолютно незрозумілим. Пов'язано це з тим, що в перших експериментах було видно лише одиночні й досить тьмяні спалахи; тобто весь цей час не вдавалося підібрати оптимальні умови для виникнення сонолюмінесценції.
 
У [[1990-ті|1990-х]] роках з'явилися уставиустановки, що дають яскраве, безперервне, стійке сонолюмінесцентне світло. Як результат, з'явилася можливість вивчати сонолюмінесцентне світіття не за допомогою [[фотоплівка|фотоплівок]] (тобто накопичуючи світло за тривалий проміжок часу), а у реальному часі, з відмінним тимчасовим і просторовим розділенням. Експерименти показали, що сонолюмінесцентне світіння виникає в результаті наступного циклу:
* Стояча ультразвукова хвиля у фазі розрядки створює у воді великий негативний [[тиск]], який приводить до локального розриву [[вода|води]] і утворення [[кавітація|кавітаційної]] бульбашки.
* Протягом приблизно чверті періоду ультразвукової хвилі (тобто поки тиск залишається від'ємним), бульбашка росте, причому якщо стояча звукова хвилі сферично симетрична, то і бульбашка залишається сферичною. У окремих експериментах діаметр бульбашки досягав доль міліметра.
2284

редагування