Т-70: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zasadko (обговорення | внесок) м Неоднозначність ЗСУ відносно Зенітна самохідна установка за допомогою виринаючих вікон |
Zasadko (обговорення | внесок) м Неоднозначність Котел відносно Паровий котел за допомогою виринаючих вікон |
||
Рядок 341:
Т-70 оснащувався силовим агрегатом ГАЗ-203 з спарених [[Чотиритактний двигун|чотиритактних]] рядних шестициліндрових [[карбюраторний двигун|карбюраторних двигунів]] рідинного охолодження ГАЗ-202 (ГАЗ-70-6004 — передній і ГАЗ-70-6005 ; — задній). ГАЗ-202 був дефорсований до 70 к.с. (51,5 кВт) танковою версією автомобільного двигуна ГАЗ-11 [[потужність]]ю 85 к.с. Зменшення потужності переслідувало мету збільшення надійності роботи і підвищення ресурсу мотора.<ref name="Astrov"> [http://armor.kiev.ua/Tanks/WWII/T40/from40to70.html Витяги з мемуарів М. А. ; Астрова] </ref> У підсумку максимальна сумарна потужність агрегату ГАЗ-203 досягала 140 к.с. (103 кВт) при 3400 оборотах на хвилину. На обидва двигуни ставились карбюратори типу «М». Колінчасті вали двигунів з'єднувалися муфтою з пружними втулками; щоб уникнути поздовжніх коливань всього агрегату картер маховика переднього ГАЗ-202 з'єднувався тягою з правим бортом танка. Системи запалювання, змащення і подачі палива були свої в кожної «половинки» ГАЗ-203. У системі охолодження силового агрегату водяний насос був загальним, але водомасляний радіатор був двосекційним, кожна секція відповідала за обслуговування свого ГАЗ-202. Установка ГАЗ-203 забезпечувалася очисником повітря масляно-інерційного типу.
Як і його попередник Т-60, Т-70 оснащувався передпусковим підігрівачем двигуна для його експлуатації в [[Зима|зимових]] умовах. Між бортом танка і двигуном встановлювався циліндричний [[Паровий котел|котел]], в якому за рахунок термосифонної циркуляції [[антифриз]]у здійснювався підігрів. Котел розігрівався зовнішньою [[бензин]]овою [[Паяльна лампа|паяльною лампою]]. Котел підігрівача і водомасляні радіатор були складовими частинами системи охолодження всього силового агрегату танка.
Пуск двигуна здійснювався двома паралельно з'єднаними стартерами СТ-40 (потужність 1,3 к.с. або 0,96 кВт). У командирських танків з радіостанцією стартери були більш потужними — на них встановлювали модель СТ-06 потужністю 2 к.с. (1,5 кВт). Також танк можна було завести ручною рукояткою або буксируванням іншим танком.
| |||