Британнік: відмінності між версіями

{{editedEdited}}

Народження сина суттєво зміцнило позиції імператора, який правив ще зовсім мало часу. Клавдій негайно визнав дитину своїм спадкоємцем і випустив у честь сина [[сестерцій]]. [[43]] року Сенат ухвалив рішення подарувати Клавдію титул «Британнік» внаслідок його успіхів у [[Римське завоювання Британії|завоюванні Британії]]. Імператор від титулу відмовився, проте взяв його для малолітнього сина, тож під цим іменем останній відомий в історіографії<ref name="dmytrenko">{{книга|автор=Дмитренко Володимир. |заголовок=Імператор Нерон. У вирі інтриг |посилання= |місце=Львів |видавництво=Кальварія |рік=2010 |сторінок=160 |сторінки= |серія=«Володарі Риму»}}</ref>. [[Светоній]] пише, що Клавдій дуже любив Британніка. За словами історика, «Клавдій не раз немовлям доручав його увазі народу і солдатів, на зібрання виносив його на руках, на видовищах то притискав до грудей, то піднімав над собою, і бажав йому щасливого майбутнього під гучні аплодисменти натовпу»<ref>[http://ancientrome.ru/antlitr/t.htm?a=1354644432 Светоній. Життя дванадцяти цезарів. Божественний Клавдій, 27] {{ref-ru}}</ref>. Також хлопець був популярним у народі<ref name="dmytrenko"></ref>.

Після падіння Валерії Мессаліни Клавдій шукав нову дружину. Відсутність дорослого спадкоємця призводила до певної нестабільності у становищі імператора. Його звабила племінниця [[Агріппіна Молодша]], з якою і одружився імператор в 49 році. Незабаром під впливом нової дружини він визнав сина Агріппіни від першого шлюбу [[Нерон]]а своїм спадкоємцем<ref name="dmytrenko"></ref>. За словами [[Тацит]]а, Британнік не завжди ладив із названим братом, хоча нерідко вони з'являлися на людях як брати, що живуть у злагоді. Навколо спадкування плелися складні інтриги, переможцем у яких вийшла Агріппіна з сином.

Під кінець життя Клавдій збирався поновити спадкоємцем Британніка, який швидко змужнів, і навіть, на думку деяких істориків, почав подумувати про розлучення з Агріппіною, проте 13 жовтня 54 він отруївся грибами на бенкеті. Найімовірніше, що літнього імператора отруїла дружина, яка побоювалася розлучення з чоловіком<ref name="dmytrenko"></ref>. Втім, ця версія не повністю доведена, є навіть версії, що Клавдія отруїв Нерон чи імператор отруївся випадково<ref>[http://ancientrome.ru/antlitr/t.htm?a=1354644432 Светоній. Життя дванадцяти цезарів. Божественний Клавдій, 44] {{ref-ru}}</ref>. Престол зайняв Нерон, а Британнік залишився поза владою.

У перші місяці правління Нерона Британнік залишався жити при дворі в досить непривілейованому становищі. Утім, в [[55]] році виник конфлікт між новим імператором і його матір'ю Агріппіною, яка бажала впливати на сина. Агріппіна пригрозила Нерону, що росте справжній спадкоємець Клавдія, і вона забере Британніка у [[Преторіанська гвардія|преторіанський]] табір, де популярний у війську хлопець буде оголошений новим імператором<ref name="dmytrenko"></ref>.

Нерон сприйняв погрози серйозно. Іншою причиною, яка послужила до погіршення ставлення імператора до зведеного брата стало те, що він був популярний і йому співчував народ. Тому Нерон прийняв рішення отруїти Британніка, причому публічно на [[бенкет]]і, на очах у придворних.<!-- гарячийІмператор напій;міг вусунути культурісуперника --таємно, проте, на думку більшості істориків, він хотів показати своєму оточенню, яка доля чекає того, хто не підкориться Нерону. З іншого боку, він не зважився звинуватити Британніка у якомусь злочині і стратити, адже зведений брат імператора був, як уже згадувалося, популярний у народі<ref name="dmytrenko"></ref>.