Бразильський карнавал: відмінності між версіями

Завезена до [[Бразилія|Бразилiї]] у [[XVII]] столiттi португальська масляна у [[XIX]] столiттi сприйняла вплив карнавалiв інших європейських країн — iталiї та Франції. Саме тоді маски, фантастичнi костюми і такі персонажi як П?єро, Коломбiна (Мальвiна) та Король Момо (веселий товстун) прийшли на бразильське свято. У цей же період з?являються першi «блоки» (blocos — святковi групи вишикуванi прямокутником), «мотузки» (cordoes — святковi групи вишикуванi верверчою) і «корсари» (corsos — святковi групи стилізованi пiд пiратiв), а також паради прикрашених автомобілів. Вiдтоді свято набирає сили і сягає практично всiх куточкiв Бразилiї. Рiк за роком стають багатшими танці й пiснi, з?являються новi наспiви і ритми, як наприклад славнозвiснi маршики. У 1928 році у Ріо-де-Жанейро виникає перша школа танцю самби пiд назвою «Дай Скажу» (Deixa Falar). Створена танцівником самби iсмаелем Сiлвою, вона пізнiше перейменовується на «Естасiо ду Са» (Estacio do Sa), за iменем засновника [[Ріо-де-Жанейро]]. З Ріо традиція карнавальних парадiв шкiлшкіл самби розповсюджується на iншi мiста і особливо приживається у Сан-Паулу. Однак не зникає і традиція вуличного карнавалу, у якому можуть брати участь всi хто забажає. Вона збереглася на пiвнiчному сходi Бразилiї, в основному у мiстах Ресiфе і Олiнда, де видiляються «фрево» (frevo) і «маракату» (maracatu). У Салвадорi використовують так званi «тріос елетрiкос» (прикрашенi вантажiвки з музиками), вуличнi «блоки», такі як «Афоше Фiльос де iандi» (Afoxe Filhos de Ghandi — групи стилізованi пiд прихильникiв вчення iндійського фiлософi iандi), і негритянськi «блоки», такі як «Олодум» (Olodum) та «iле Ає» (Ile Aye — Дiм Життя), які мають африканське мiфологiчне корiння.