Латинська література в Україні: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м →Значення: суміш розкладок, replaced: XІХ → XIX |
Іванко1 (обговорення | внесок) м суміш розкладок за допомогою AWB |
||
Рядок 19:
Також немало латиномовних творів містить літературно-публіцистична спадщина тих, без чиїх імен сьогодні важко уявити давню українську літературу: Герасим і Мелетій Смотрицькі, [[Лаврентій Зизаній]], [[Памво Беринда]].
Досліджена лише почасти і потребує продовження та поглиблення студій історіографічна проза С. Окольського, М. Хвальковського, [[Юзефович Ян Томаш|Я. Юзефовича,]] М. Лучкая та інші твори менш відомих чи анонімних авторів, які послуговувалися латиною. Хоча вже за тогочасними правилами, історик мусив нічого не вигадувати, а писати лише правду, не керуючись ні дружбою, ні ненавистю, на сторінках тогочасних видань розквітає ідеалізуючий біографізм — ідеться передусім про численні види етикетної літератури — твори, написані з нагоди визначної події у родинному чи суспільному житті, спрямовані на вшанування певної шляхетної особи та її діянь: з нагоди дня народження (genethliaca), [[весілля]], на подяку (eucharistica), на [[смерть]] (epicedia), хвалебні промови з інших приводів (
==Напрями==
|