Дуґлас Гартрі: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zmi007 (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Zmi007 (обговорення | внесок) м →Навчання: вікіфікація |
||
Рядок 32:
=== Навчання ===
У 1921 році візит [[Нільс Бор|Нільса Бора]] в Кембриджі надихнув Дуґласа застосувати свої навички для чисельного розв'язку в [[Теорія Бора|теорії атома Бора]], за яку він отримав докторський ступінь в 1926 р. - його керівником був [[Ернест Резерфорд]]. Разом з публікацією [[рівняння Шредінгера]] в тому ж році, Дуґлас отримав можливість застосувати свої знання диференціальних рівнянь та [[чисельний аналіз|чисельного аналізу]] для нової [[квантова механіка|квантової теорії]]. Він вивів [[рівняння Гартрі]] для розподілу електронів в атомі і запропонував метод самоузгодженого поля для розв'язку цього рівняння. [[Хвильова функція|Хвильові функції]] з цієї теорії Гартрі не задовольняли [[принцип Паулі]], для якого [[Джон Кларк Слейтер|Слейтер]] показав, що необхідно використати хвильову функцію системи у вигляді [[Детермінант Слейтера|детермінанта]]. [[Фок Володимир Олександрович|Володимир Фок]] оприлюднив удосконалене рівняння Гартрі з обміном котре тепер відоме як [[рівняння Гартрі-Фока]].
У 1929 році Гартрі було призначено на кафедру прикладної математики в університеті Манчестера. У 1933 році він відвідав [[Массачусетський технологічний інститут]] і дізнався з перших рук про винайдений там [[диференціальний аналізатор]] — механічний [[Аналогова обчислювальна машина|аналоговий комп'ютер]] для розв'язку диференціальних рівнянь за допомогою інтегрування. Відразу ж після повернення в Манчестер, він приступив до будівництва свого власного аналізатора. Побачивши потенціал для подальшого використання апарату для чисельних методів він отримав фінансування для більш надійної машини, яка була побудована у співпраці з Метрополітен-Віккерс.
| |||