Чемеровецький район: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
SteveR (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
Рядок 23:
| села =68
| селища =
| адреса =31600, Хмельницька обл., Чемеровецький р-н, смт. Чемерівці, вул. Центральна, 28, 9-25-71
| веб-сторінка =[http://rda.chem.km.ua/ Чемеровецька РДА]
| голова РДА =Романчук Сергій Петрович
| голова ради =Кравчук Федір Михайлович
}}
Рядок 59:
За польськими літописами та місцевими легендами, а також твердженнями [[Орловський Михайло Якимович|Михайла Орловського]], польського поета [[Маврицій Гославський|Мавриція Гославського]], 1518 року, під час нападу татар на Поділля, з Чемерівців було взято в полон дочку православного священика Настю Лісовську (відома всьому світу під іменем [[Роксолана]]). Продана в гарем турецького султана, вона стала його законною дружиною і протягом тривалого часу мала вплив на долі українців, які перебували в турецькій неволі.
25
Двічі по району пронісся ураган [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]]. У Чемеровецькій землі сплять вічним сном 1511 воїнів-визволителів з різних республік Радянського Союзу — і сини і дочки Росії, Білорусії, Середньої Азії, Кавказу. З поля бою не повернулись до отчого дому 6125 земляків. За мужність і відвагу у боях з німецько-фашистськими загарбниками звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] удостоєні генерал армії [[Іван Григорович Павловський]], [[Антон Петрович Бринський]], [[Олександр Давидович Головатюк]], [[Олександр Кіндратович Коробчук]], [[Василь Петрович Олійник]]. Величезних збитків завдала району німецько-фашистська окупація (липень 1941 — березень 1944 рр.) Вони обчислюються сумою в один мільярд карбованців у цінах 1944 року. Окупанти розстріляли і замучили 508 мирних жителів, вивезли на примусові роботи до Німеччини 3125 чоловік. Героїчними зусиллями краяни підняли з руїн народне господарство, дали друге життя селам, прикрасили землю садами. Їх трудовий подвиг відтворено на знаменитому полотні художниці [[Яблонська Тетяна Нилівна|Тетяни Нилівни Яблонської]] «Хліб», яке експонується у [[Третяковська галерея|Третьяковській галереї]].
Район пишається славною когортою подвижників відбудовчого періоду та повоєнних десятиліть, які вписали яскраві сторінки у літопис трудового подвигу. Серед них летавчани двічі [[Герой Соціалістичної Праці]] [[Давид Васильович Бойко]], Герой Соціалістичної Праці [[Ганна Степанівна Горячок]], [[Тетяна Йосипівна Горячок]], [[Сергій Микитович Миколин]], [[Антоніна Трохимівна Миколина]], [[Марія Василівна Нагурна]], [[Галина Мойсеївна Регелюк]], [[Тетяна Яківна Різник]], [[Анастасія Андріївна Чинник]], [[Анастасія Гнатівна Шутяк]], [[Марфа Федорівна Юрченко]], [[Володимир Давидович Ліщук]]. Героями Соціалістичної Праці стали також [[Петро Феодосійович Бортняк]] і [[Марія Сергіївна Весна]] із Свіршківців, [[Зінаїда Павлівна Скопецька]] із Кугаївців, [[Олексій Іванович Степанюк]] із Чемерівців, [[Скринчук Леонід Юрійович|Леонід Юрійович Скринчук]] із Юрківців. У Почапинцях жила і працювала одна із перших п'ятисотенниць Поділля [[Ганна Микитівна Швидка]]. Яскравими постатями на теренах вітчизняної науки і культури, духовної та освітньої сфери стали професор Київської духовної академії [[Давид Олександрович Підгурський]] (
Чемеровеччина багата розмаїттям самобутніх талантів, народних звичаїв та обрядів, фольклорної спадщини, людей, які шанують і люблять українську пісню, танець, народну творчість. У галузі культури району зайнято понад 170 культурно-освітніх працівників, діє 245 колективів художньої самодіяльності. Десять із них мають звання аматорський народний, три — зразковий. Це зокрема хор ветеранів війни та праці, художньо-концертний колектив районного будинку культури; духовий оркестр Зарічанського СБК; ансамбль народної музики «Родина» Жердянського СБК; фольклорні колективи Більського СБК «Берегиня» та П'ятничанського СБК «Бабине літо»; зразкові танцювальні колективи «Летавчанка» та «Едельвейс» (Летавський та Гуківський СБК). Виступи цих та інших художніх колективів незмінно популярні у глядачів, причаровують самобутністю, витонченістю і майстерністю. Фольклорні колективи «Берегиня» та «Бабине літо» виступали в палаці «Україна» в Києві.
Рядок 70:
== Пам'ятки ==
* [[Пам'ятки історії Чемеровецького району]]
== Примітки ==
{{reflist}}
Рядок 77 ⟶ 78:
* [http://www.tovtry.km.ua/en/history/ch/index.html Історія сіл району]
* [http://myslenedrevo.com.ua/studies/xramypod/74chemerivci.html Храми Поділля. Чемеровецький район]
* Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року.
{{Чемеровецький район|nocat=1}}
|