Корона: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Розширити розділ
м суміш розкладок за допомогою AWB
Рядок 28:
[[Файл:Митра перемиських єпископів.jpg|міні|праворуч|150пкс|Митра перемиських владик, можливо, перероблена з корони Данила Галицького]]
 
В час боротьби за київський престол великий князь [[Ізяслав Ярославич]] (1024–1078) був прогнаний 1073 братами батька — князями чернігівським [[Святослав Ярославич|Святославом]] і переяславським [[Всеволод I Ярославич|Всеволодом]]. Князь Ізяслав безуспішно звертався за допомогою до племінника дружини Гертруди, польського князя [[Болеслав II Сміливий|Болеслава ІІ]], потім німецького короля [[Генріх IV (імператор Священної Римської імперії)|Генріха IV]]. Тим часом його син [[Ярополк Ізяславич]] одружився з Кунегундою, донькою маркграфа Східної марки Дедо ІІ фон Веттіна, який сприяв встановленню їхнього контакту з папою [[Григорій VII|Григорієм VII]]. Весною 1075 князь Ярополк Ізяславич провів успішні перемовини у [[Рим]]і, де вперше в історії давньоукраїнської держави коронувався разом з дружиною на короля (''rex'') та королеву (''regina'') [[Київська Русь|королівства Русі]], як було названо Київську Державу. Згодом у посланні від [[17 квітня]] [[1075]] папа сповістив, що бере також Ізяслава Ярославича під свою опіку як короля королівства Русі (''Demetrio regi RusсorumRuscorum''). З наказу папи князь Болеслав ІІ допоміг захопити київський престол Ізяславу Ярославичу ([[1077]]), який загинув наступного року у битві з племінниками на Нежатиній Ниві під [[Чернігів|Черніговом]]. Король Ярополк Ізяславич змушений був задовільнитись князівським престолом на [[Волинь|Волині]]. Він загинув 1086 в час походу до [[Галичина|Галичини]].
 
Відомі згадки пізніших часів про пропозицію папи [[Іннокентій III|Інокентія ІІІ]] коронувати галицько-волинського князя [[Роман Мстиславич|Романа Мстиславича]] (1204), від чого той начебто відмовився.
 
Папа [[Григорій IX]] у листі до незнаного князя, яким ймовірно був [[Данило Галицький]], іменує його світлим королем Русі ({{lang-la|Іllustri Regi RussiаeRussiae}}), пропонуючи свою опіку. Данило Галицький у 1240-х роках декілька разів відмовлявся прийняти присланий папою вінець через небажання провокувати татар. Зрештою у грудні 1253 відбулась його коронація у [[Дорогочин]]і. Не збереглось жодних згадок про вигляд вінців, якими коронувались ці князі. Також невідомий вигляд вінців, якими коронувались на королів Русі наприкінці ХІІ ст. та у ХІІІ ст. угорські королевичі з династії [[Арпади|Арпадів]].
 
На початку XIV ст. королівством Русі правив король [[Юрій Львович|Юрій І]] (''Regis Rusie, Princeps Ladimerie''), на печатці якого зберігся вигляд його корони. Першочерговою метою нападу [[Казимир III Великий|Казимира ІІІ]] на королівство Русі весною 1340 було захоплення клейнодів королів, зокрема двох корон, які він вивіз до Кракова і подальша доля яких невідома.