[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Без джерел; косметичні зміни
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Розширити розділ; косметичні зміни
Рядок 8:
 
Хвоя більшості рослин (ялини, сосни, ялівцю, кипарису) використовується у [[фармакологія|фармакології]], [[ароматерапія|ароматерапії]] і [[парфумерія|парфумерії]]. З хвої сосни і ялини виготовляють вітамінні препарати. В зимовій хвої більше вітамінів, ніж у літній<ref name="Верзилин"/>.
== Складові частини хімічного складу хвої і листя ==
{| class="wikitable" align=center
|-
Рядок 37:
|-
|}
== Приготування хвойного напою ==
Для отримання вітамінного напою краще брати молоду хвою - одного року, - у ній менше гірких смолистих речовин. Готують хвойний напій так<ref name="Верзилин"/>: промиту хвою в кількості 50 грамів (денна доза однієї людини) розтирають у фарфоровій ступці, заливають двома-трьома склянками кип'яченої води і дають настоятися в темному і прохолодному місці протягом двох годин. Добрим є додавання в настій трохи [[Оцтова кислота|оцтової кислоти]], а також [[Цукор|цукру]] для смаку. Процідивши настій, п'ють його відразу. При зберіганні настій втрачає вітаміни.
== Хвойне волокно ==
Якщо прокип'ячену хвою потерти між долонями, то вийдуть волокна, ниточки - це так звана "соснова [[шерсть]]"; з неї виготовляють теплу білизну, роблять [[Фуфайка|фуфайки]] для хворих.<ref name="Верзилин"/>.
 
== Зберігання хвої ==
Зібрану хвою з гілками можна зберігати під снігом на холоді протягом двох місяців і в кімнаті в банці з водою, як квіти. В останньому випадку вітаміни зберігаються місяць<ref name="Верзилин"/>. При зберіганні в кімнаті в сухому вигляді хвоя втрачає вітаміни на третій день<ref name="Верзилин"/>.
 
Рядок 48:
== Тварини, що живляться хвоєю ==
 
{{Розширити розділ|дата=грудень 2008}}
{{section-stub}}
== Історичні випадки ==
* [[Жак Картьє]] в 1596 році виїхав на дослідження берегів [[Канада|Канади]]. На його кораблі весь екіпаж занедужав цингою. Двадцять шість матросів загинули від цинги, коли корабель підплив до річки [[Річка Св. Лаврентія|св. Лаврентія]]. Висадившись на берег, команда корабля не могла знайти в північних лісах ні [[лимон]]ів, ні овочів. Однак Жаку Картьє вдалося зав'язати дружні стосунки з [[Індіанці|індіанцями]], вякі вирішили допомогти йому і його товаришам: вони порадили лікуватись від цинги настоєм з [[Сосна|соснової]] [[Хвоя|хвої]]. І Картьє врятував залишки своєї команди від смерті цим засобом.<ref name="Верзилин"/>
== Примітки ==