Битва при Седані: відмінності між версіями

{{About|Битву при Седані під час Франко-прусської війни|битву в рамках Другої світової війни|Битва при Седані (1940)}}

{{Infobox Military Conflict

|caption=Карта битви при Седані (нім).

|partof=the [[Французько-прусська війна]]

|date=1 вересня 1870

|place=[[Седан (місто)|Седан]], [[Франція]]

|combatant2={{прапорець|FRA}} [[Друга французька імперія|Франція]]

}}

{{Франко-прусська війна}}

 

== Битва ==

 

Наполеон наказав Мак-Магону розірвати кільце оточення. Для цієї мети найбільш підходящим виявилось поселення Ла-Монсель. З аналогічних міркувань виходили і прусаки, тому саме туди був направлений прусський XI корпус на чолі з [[Георг І (король Саксонії)|принцом Георгом Саксонським]]. В цей час баварська бригада генерала [[Людвіг фон дер Танн|Людвіга фон дер Танна]] атакувала містечко [[Базей]] на правому фланзі. Проте до того часу поселення було вже зайнято французькими морськими піхотинцями, які влаштували барикади на вулицях і залучили до боротьби мешканців міста. Баварці потрапили в засідку і були змушені відступити. Незабаром штурм був відновлений. Саме тут прусська армія зустріла найрішучішу відсіч, бої йшли з надзвичайною запеклістю. О 8-й годині на підмогу баварцям підійшло підкріплення у вигляді 8-ї прусської піхотної дивізії і фон дер Танн вирішив провести вирішальну атаку. Однак в цьому наступі він не мав змоги вести прицільний вогонь далекобійною артилерією, тому на штурм міста відправив свою останню бригаду, яку підтримувала артилерія з протилежного берега [[Маас|Маасу]]. Його ж артилерія прибула до Базейя годиною пізніше. Бій поступово розгортався в південній частині містечка, інціатива перейшла в руки Пруссії, тому 8-а піхотна дивізія була направлена на підкріплення баварських військ, що вели боротьбу біля Ла-Монселя та намагалися прорвати французьку оборону. В Базейї тим не менше гарнізон вперто захищав місто допоки в нього не закінчились боєприпаси. Тутешніх жителів, котрих застали зі зброєю в руках або які чинили будь-який опір, прусаки розстрілювали на місці. Загалом було вбито понад 60 осіб цивільного населення.

 

При Ла-Монселі бій розпочався о шостій ранку. Маршал Мак-Магон одразу ж зазнав поранення і годиною пізніше передав командування генералу [[Дюкро, Огюст-Олександр|Огюсту Дюкро]]. Дюкро оголосив загальний відступ, чого очікував фон Мольтке, однак наказ був негайно скасований генералом [[Вімпфен, Емануель-Фелікс|де Вімпфеном]], який кинув свої сили проти саксонських з'єднань. Це призвело до тимчасового покращення ситуації для французької армії, якій вдалось відтіснити німецьку артилерію навколо Ла-Монселя і відкинути заразом війська баварців та саксонців. Проте із взяттям Базейя та прибуттям свіжих частин прусської армії контрнаступ військ де Вімпфена був зупинений. До 11-ї години артобстріл французьких позицій почав приносити свої результати. Тим часом все більше і більше прусських солдат прибувало на місце бою. Після інтенсивного бомбардування і безперервних атак прусської армії з північного сходу та баварців із південного заходу Шалонська армія змушена була відійти до Буа де ля Гаренн (Гаренського лісу), де зрештою потрапила в повне оточення. На лівому фланзі становище французького війська було безнадійним. Бійці вишикувались в тонку лінію, розстріляли всі набої та кинулись у відчайдушну атаку. Піхоту підтримала кавалерія на чолі з генералом Жан-Огюстом Маргерітом. Атака здійснювалась в умовах доволі горбистої місцевості, а німці негайно ж зустріли французьких піхотинців потужним артилерійським вогнем. Попри ці несприятливі обставини, в якийсь момент здалося, що кавалерія французів зможе прорватися крізь ряди прусаків, однак їх кірасири вчасно поспіли на поле бою і змусили французьку кінноту відійти в північному напрямку. Маргеріт ще двічі вів своїх кавалеристів на штурм позицій Прусського ХІ корпусу, однак вони не принесли успіху, а сам генерал зазнав смертельного поранення.

Ось як описав Мольтке цю відчайдушну спробу французів вирватись з оточення:

 

== Наслідки битви ==

На кінець дня, без жодних сподівань на прорив, Наполеон ІІІ відкликав всі атаки. Франція втратила більш як 17,000 вбитими та пораненими, ще 21,000 солдат потрапило в полон. Серед жертв був і Едмон Бонапарт, двоюрідний брат Наполеона ІІІ, що загинув під час однієї із французьких контратак. Прусське командування оголосило власні втрати в числі 2,320 вбитих, 5,980 поранених та 700 зниклих безвісти. Німецька армія захопила у ворога 3 знамені, 419 польових та 139 кріпосних гармат, 66 тисяч гвинтівок, більше тисячі возів та 6 тисяч коней<ref>Мольтке Г. История германо-французской войны 1870–1871 гг. Перевод с немецкого. М., Воениздат, 1937. — С. 91 [http://militera.lib.ru/h/moltke_h/index.html]</ref>.

2 вересня Наполеон ІІІ наказав вивісити білий стяг. Прусському королю він надіслав записку наступного змісту:

{{цитата|

 

== Бібліографія ==

|автор = Войде К.М.

|частина =

|тираж =

}}<br />

|автор = Карнацевич В.Л.

|частина =

|isbn = 966-03-2753-6

}}<br />

|автор = Леер Г.А.

|частина =

|тираж =

}}<br />

|автор = Тома А.

|частина =

[[ar:معركة سيدان (1870)]]

[[bar:Schlacht von Sedan]]

[[bg:Битка при Седан]]

[[ca:Batalla de Sedan]]

[[da:Slaget ved Sedan]]

[[de:Schlacht von Sedan]]

[[en:Battle of Sedan (1870)]]

[[es:Batalla de Sedán]]

[[fr:Bataille de Sedan]]

[[hu:Sedani csata]]

[[ja:セダンの戦い]]

[[no:Slaget ved Sedan]]

[[pl:Bitwa pod Sedanem]]

[[ro:Bătălia de la Sedan]]

[[ru:Битва при Седане]]

[[sv:Slaget vid Sedan]]

[[tr:Sedan Muharebesi]]