Вікіпедія

Литовська метрика: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
IvanBot (обговорення | внесок)
Боти
238 646 редагувань
м суміш розкладок, replaced: ХІV- → XIV- (2)
IvanBot (обговорення | внесок)
Боти
238 646 редагувань
м суміш розкладок, replaced: ХV → XV (4)
Рядок 1:
[[Файл:Metryka litewska.jpg | міні | Литовськa метрикa великокнязівської канцелярії 1511-18 років]]
'''Литовська метрика''' (Асtа/Меtriса Маgni Dusatus Lithuaniae; {{lang-pl|Меtrуka Litewska}}) — архіви документів, що виходили передусім з канцелярії [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] в період з першої половини ХVXV ст. до 1794 р.
 
У XIV-XVI ст. значна частина українських земель ([[Волинь]], [[Поділля]], [[Київщина]], [[Чернігово-Сіверщина]]) перебувала під владою [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]].
 
Життя на цій території регламентувалося документами, що виходили передусім з великокнязівської канцелярії. Її архіви відомі нині під назвою «Литовська метрика» і належить до найінформативніших комплексних джерел з історії соціально-економічного розвитку і міжнародної політики не тільки [[Україна|України]], а й [[Білорусь|Білорусії]], [[Росія|Росії]], [[Литва|Литви]] та [[Естонія|Естонії]]. Хронологічний діапазон Литовської Метрики обіймає період з першої половини ХVXV ст. до 1794 р.
 
Система діловодства Великого Князівства Литовського з кінця XIV ст., в основному, брала приклад з польської Коронної канцелярії, це чітко простежується, коли династична унія вперше об'єднала дві держави. Xоча престол польського короля і великого князя литовського займала, як правило, одна особа, існували окремі канцелярії — коронна і великокняжа.
 
Відповідно, канцелярські книги і архіви в цілому велись окремо з середини ХVXV ст. У обох канцеляріях стало регулярною практикою ведення книг, до яких записувались офіційні копії більшості документів, виданих головною канцелярією і підканцелярією (під керівництвом канцлера і підканцлера відповідно). Звідси беруть початок паралельні комплекси книг, відомі, відповідно, як Литовська метрика (Асtа/Меtriса Маgni Dusatus Lithuaniae; Меtrуka Litewska) і [[Коронна метрика]] (Меtricа Regni Poloniae; Metryka Koronna).
 
Використовувалось поняття «метрика» в Литовському князівстві в якості технічного терміну для позначення актових книг чи ресурсів, куди записувались копії записів документів публічного й приватноправового характеру ХVXV-XVIII ст., що вийшли з великокнязівської канцелярії й юридично оформлювали політичні та соціально-економічні стосунки між державою і суспільством, між різними верствами останнього. Канцелярські книги складають переважну частину архівного фонду «Литовська метрика», який в наш час{{коли}} знаходиться в Російському державному архіві давніх актів (ф. 389). Книги Литовської метрики (ЛМ) містять також записи документів, що надходили до великокнязівської канцелярії. Окрім того, до складу ЛМ входять архіви місцевих установ, фрагменти архівів намісницьких канцелярій, судових установ, приватних архівів і, нарешті, оригінальні грамоти, які раніше систематизувалися за воєводствами і зберігалися в літерних пакунках.
 
Спочатку розділення на серії, подібно установленому [[Ганкевич]]ем порядку для Коронної метрики, для Литовської метрики проведено не було, хоч певне розрізнення в складі книг фіксувались. Коли, Коронний та Литовський архіви опинились в Санкт-Петербурзі, книги Литовської метрики були поділені за тим же принципом, що й Коронна метрика, але при цьому було допущено багато неточностей.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Литовська_метрика