Кавказька Албанія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м суміш розкладок, replaced: VІ → VI |
IvanBot (обговорення | внесок) м суміш розкладок, replaced: VІІІ → VIII (2) |
||
Рядок 11:
В ІІІ-V століттях в Албанії складаються феодальні відносини. Опорою влади були землевласники [[азати.]]
З ІV століття цар Урнайром почав запроваджувати [[християнство]]. Незабаром церква отримала значні володіння, а селяни мусіли платити на її користь десятину. В ІV-
В ІІІ столітті Албанію захопила держава [[Сасаніди|Сасанідів]] яка вперто намагалася закріпитися в районі сучасного [[Дербент]]у де знаходилося одне з найдавніших міст Албанії - Чола (Чога, Джора). Сасаніди обклали населення важкими податками та повинностями змушуючи будувати укріплення в районі Чоли. Визиск іноземців призводив до повстань албанців та інших закавказьких народів. Найбільшим було повстання вірмен, албанців та іберів у 450-451 роках на чолі з вірменським князем [[Вардан Маміконян|Варданом Маміконяном]]. Відбувалися повстання і пізніше — в 481-484, 571-572 роках та інші. Придушивши повстання 457 року очолюване царем Ваче ІІ, Сасаніди скасували царський титул Албанії, однак пізніше його було відновлено за царя Вачагана ІІ (487-510), а в VI столітті знову скасовано. В VІІ столітті князі з роду Міхранідів в умовах, коли держава Сасанідів ослабла в боротьбі з арабами відновили політичну самостійність країни. Видатним державним діячем першої половини VІІ століття був князь [[Джеваншир]]. За його правління Албанія змогла відстояти свою незалежність в боротьбі з [[Халіфат]]ом на півдні та [[Хазарський каганат|Хазарським каганатом]] на півночі.
Рядок 17:
З V століття отримує розвиток писемність Албанії пристосована до однієї з місцевих мов — гаргарської. Албанська абетка складалася з 52 букв і мала багато спільних рис з грузинською та вірменською абетками. Були відкриті церковні школи в яких навчалися діти знаті та духовенства. На албанську перекладалися церковні книжки. Розвивалася література, а з VІІ століття й історія - була складена книжка «Історія агван» яка містить цінні відомості з історії країни. Створення цієї книжки пов’язане з ім’ям Мойсея Каланкайтукського (Мовсеса Каганкатваци). Архітектурними пам’ятками тих часів є храми руїни яких збереглися в селах Лякит та Кум [[Кахський район|Кахського]] і на горі [[Бешидаг]] [[Агдамський район|Агдамського]] районів Азербайджану.
На початку
== Примітки ==
|