Ігнатій Маріупольський: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Життя: суміш розкладок, replaced: ХІХ → XIX
Рядок 18:
Митрополит Ігнатій був останнім святителем з титулом Готфейській і Кафайській, який існував з часів візантійських єпархій у [[Феодоро|Кримській Готії]] і [[Феодосія|Кафі]].
 
У ХІХXIX ст. православні [[Приазов'я]] знову згадали ім'я митрополита. Панахиди коло його [[мощі|мощей]] збирали безліч людей, проводилися читання та історичні дослідження про його життя. У антирелігійну добу ХХ ст. рештки митрополита Ігнатія були перенесені до міського музею. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] після отримання благословення митрополита Харківського [[Феофіл Булдовський|Феофіла (Булдовського)]] у грудні [[1942]] р. духівництво Маріуполя перенесло мощі до Преображенського храму. Однак під час звільненні міста церква згоріла разом з мощами Ігнатія.
 
11 червня [[1997]] р. Ігнатій Маріупольський канонізований ухвалою Священного Синоду [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української Православної Церкви]]. 17 липня [[2003]] р. у [[Донецьк]]у був відкритий Храм Святителя Ігнатія Маріупольського.