Мосяжництво: відмінності між версіями

У другій пол. XVIII ст.&nbsp;— на поч. ХІХXIX ст. в районі [[Східні Карпати|Східних Карпат]] розгорнувся рух опришків, і мосяжники виготовляли, крім побутових речей, зброю, одним із поширених видів якої були палиці-топірці зі сталевим лезом. З другої половини XIX ст. мосяжництвом починають займатися на збут, продаючи вироби на ярмарках або скупникам. У першій половині ХІХXIX ст. художні вироби з кольорових металів виготовляли з латуні і міді, а з другої половини ХІХXIX ст.&nbsp;— з [[Нейзильбер|нейзильберу]], який легко обробляється. Головними центрами мосяжництва були села [[Річка (село)|Річка]], [[Річка (село)|Брустурів]], [[Путила]]. Найпоширенішими виробами мосяжництва були в цей час: прикраси до збруї, табівок, топірців, чепраги, хрещики, пряжки, оздоблення путильських люльок та ін. Мосяжництво було спадковим і передавалося з покоління в покоління, внаслідок чого утворювалися цілі родини мосяжників: Дудчаків з с. [[Брустурів|Брустурова]], Медвідчуків з с. [[Річка (село)|Річки]], Федюків з с. Дихтинця. <br />