Лаврівський монастир: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
IvanBot (обговорення | внесок)
Рядок 33:
Церква св. Онуфрія, яку, очевидно, збудував Лев Данилович, була однією з перших [[конха|триконхових]] церков України, орієнтованих на [[Візантійська культура|візантійсько]]-[[Атон|атонські]] зразки. Церква характерна центричністю споруди, хрестоподібним планом і розміщенням куполу на точці «золотого перетину». В різні часи поєднувала ознаки стилів: [[романський стиль|романського]], [[ґотика|ґотики]], [[ренесанс]]у, [[бароко]], [[класицизм]]у. Вівтарну частину в формі трилисту (триконху) та простір під куполом археологи датують [[13 століття|XIII ст]]. Планування та техніка зведення храму вказують на майстрів візантійської школи за участю українських.
 
Під час перебудови [[1910]]-[[1914]] рр. [[Модест Сосенко]] віднайшов на стінах церкви під розписом [[Яблонський Мартин|Яблонського]] ([[1872]]) фрески середини [[16 століття|XVІXVI ст.]] Це була унікальна знахідка, бо розписи українських майстрів того періоду, крім Лаврова та Миколаївської церкви у Львові, є лише поза межами України – в [[Польща|Польщі]] ([[Люблін]], [[Краків]], [[Сандомир]], [[Посада Риботицька]]).
 
Лаврівський монастир був значним центром освіти на [[Бойківщина|Бойківщині]]. Тут протягом понад ста років функціонувала зразкова німецькомовна школа (Головна окружна школа, [[1788]]-[[1911]]). У 1920-1930-х рр. при монастирі працював Василіянський ліцей, який продовжував її традиції.