Спростовуваність: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Теорії змов: твердження без джерел
м суміш розкладок за допомогою AWB
Рядок 59:
 
== Критерій демаркації ==
Поппер запропонував використовувати принцип спростовуваності для визначення, чи є теорія науковою чи ні: якщо вона не спростовувана, тоді це не наука. В деяких випадках застосування цього підходу межувало із екстремізмом, коли, наприклад, були спроби піддати сумніву науковість таких дисциплін, як [[макроеволюція]] та [[космологія]]. Принцип спростовуваності був використаний cуддеюсуддею Вільямом Овертоном для встановлення того що [[Креаціонізм|наука Творіння]] не є науковою теорією, та не повинна навчатись у публічних школах штату [[Арканзас]]. У [[філософія науки|філософії науки]], [[Верифікація|верифікаціонізм]] твердить, що твердження, щоб бути науковим та осмисленим, повинно допускати емпіричну перевірку. Це твердження було суттю [[логічний емпіризм|логічного емпіризму]] (див. [[Віденський гурток]]).
 
Після Поппера, принцип спростування замінив [[принцип верифікації]] в якості критерія демаркації. Іншими словами, щоб бути науковою, гіпотеза повинна бути в принципі спростовуваною. Поппер також зауважив, що філософи із Віденського гуртка не розділяли дві окремі проблеми та дали їм відповідно один розв'язок: принцип верифікації. На противагу їм, Поппер наголошував, що теорія може бути осмисленою, не бувши при цьому науковою, та що критерій осмисленості не обов'язково збігається із критерієм демаркації. Спростовуваність є нейтральною властивістю тверджень та теорій. Критерій демаркації використовує цю властивість як основу для підтвердження переваги спростовуваних теорій над неспростовуваними як складової частини науки. Наслідком цього є політична позиція, що її можна назвати '''фальсифікаціонізм'''.