Спростовуваність: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Теорії змов: твердження без джерел |
Іванко1 (обговорення | внесок) м суміш розкладок за допомогою AWB |
||
Рядок 59:
== Критерій демаркації ==
Поппер запропонував використовувати принцип спростовуваності для визначення, чи є теорія науковою чи ні: якщо вона не спростовувана, тоді це не наука. В деяких випадках застосування цього підходу межувало із екстремізмом, коли, наприклад, були спроби піддати сумніву науковість таких дисциплін, як [[макроеволюція]] та [[космологія]]. Принцип спростовуваності був використаний
Після Поппера, принцип спростування замінив [[принцип верифікації]] в якості критерія демаркації. Іншими словами, щоб бути науковою, гіпотеза повинна бути в принципі спростовуваною. Поппер також зауважив, що філософи із Віденського гуртка не розділяли дві окремі проблеми та дали їм відповідно один розв'язок: принцип верифікації. На противагу їм, Поппер наголошував, що теорія може бути осмисленою, не бувши при цьому науковою, та що критерій осмисленості не обов'язково збігається із критерієм демаркації. Спростовуваність є нейтральною властивістю тверджень та теорій. Критерій демаркації використовує цю властивість як основу для підтвердження переваги спростовуваних теорій над неспростовуваними як складової частини науки. Наслідком цього є політична позиція, що її можна назвати '''фальсифікаціонізм'''.
| |||