Лаврівський монастир: відмінності між версіями

У Лаврові в XVII ст. постали два нотні [[ірмолой|ірмолої]], один із яких належить перу [[Крейницький Йосип|Йосипа Крейницького]], другий - невідомих авторів. Ці рукописи є цінними пам'ятками як рукописної книги, так і духовної української музики. Вони свідчать про те, що в Лаврові у XVII ст. була сформована школа хорового співу, композиції, укладання, редагування та переписування нотних книг.

 

 

У Лаврівському монастирі діяли архів й одна з найбагатших у Галичині бібліотек. В архіві, зокрема, зберігалися грамоти князя Лева, польських королів, писані золотом рукописи, грамоти гетьманів, владик і молдовських господарів. У фондах бібліотеки зберігалися стародруки XVI-XVII ст., а також цінна німецько- та польськомовна періодика XIX-XX століть (монастир передплачував практично всі видання, що виходили в [[Австро-Угорська імперія|Австро-Угорській імперії]]).