Фортечні мури Києво-Печерської лаври: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Історія: доповнення
IvanBot (обговорення | внесок)
м суміш розкладок, replaced: ХVІІІ ст → XVIII ст (3)
Рядок 58:
 
==== Перші фортечні мури ====
Фортечними мурами Києво-Печерська лавра була обнесена ще в давнину. Спочатку вони були дерев'яними, а вже в ХІІ ст., після набігів [[половці]]в, зведені кам'яні. Під час монголо-татарської навали у 1240 році стіни були зруйновані і до ХVІІІXVIII ст. Києво-Печерська лавра огороджувалася дерев'яним парканом, який періодично укріпляли земляними валами. В 1679 році козаки гетьмана [[Іван Самойлович|Івана Самойловича]] звели навколо монастиря земляні вали.
 
==== Кам'яні мури Верхньої лаври ====
Рядок 65:
Мури мали три основні брами: Святі врата з Троїцькою надбрамною церквою, Економічну браму з Всіхсвятською церквою та Південну браму. До комплексу мурів також входили чотири вежі: Івана Кущника, Онуфрієвська, Малярна та Годинникова. Уздовж внутрішньої поверхні мурів улаштовані амбразури для стрільби з рушниць, а на висоті трьох метрів прокладена галерея для стрільців. Припускають, що автором проекту оборонних мурів і пов'язаних з ними споруд був архітектор [[Аксамитов Дмитро Васильович|Дмитро Аксамитов]].
 
На початку ХVІІІXVIII ст. для захисту від нападу зовнішніх ворогів, в зв'язку із загрозою шведської інтервенції, було вирішено побудувати нову Печерську фортецю та включити до її складу лаврські оборонні споруди. Будувалася фортеця під керівництвом інженерів Гелерта та Лямота де Тампія, за проектом і наказом Петра І. Печерська фортеця являла собою добре продуману систему земляних валів та редутів з бастіонами і ровами. На її озброєнні перебувало 467 гармат, 27 мортир та 3 гаубиці.
 
==== Мури навколо Дальніх і Ближніх печер ====
Рядок 83:
До системи фортифікаційних споруд Києво-Печерської лаври нині входять чотири сторожеві вежі. Всі вони збудовані впродовж 1698—1701 років разом з кам'яним муром на кошти гетьмана Івана Мазепи.
 
'''Годинникова вежа''' розташована у південно-західній частині фортечних мурів. Після завершення будівництва на вежі було встановлено годинник, тому вона й називається Годинниковою чи Дзигарською. У другій половині ХVIII століття годинник переробили і він був на вежі до 1816 року. Вежа не має вікон і склепінчастого перекриття. У плані восьмигранна з трьох'ярусною банею. Дах, барабан, ліхтар і верхівка виконані з дерева і покриті залізною бляхою. Фундамент цегляний. На другий ярус можна було потрапити з бойових галерей і фортечних мурів. Годинникова вежа була призначена для оборони південної частини фортечних мурів. Наприкінці ХVІІІXVIII століття вежа втратила бойове призначення і використовується як господарча споруда.
 
'''Вежа Івана Кущника''' розташована у південно-західній частині фортечних мурів. Назва вежі походить від церкви на честь [[Святий Іван Кущник | Івана Кущника]] — патрона Івана Мазепи, яку планували облаштувати на другому ярусі вежі, але так і не відкрили. Спочатку ця споруда була двох'ярусною. Верхній ярус надбудували під час реставрації в 1718—1727 роках. Нижній ярус призначався для оборони. Зараз вежа Івана Кущника триярусна з цегли, восьмигранна в плані, завершена декоративною дерев'яною верхівкою з хрестом.