Трійка НКВС: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м r2.7.2+) (робот додав: be-x-old:Тройка НКУС; косметичні зміни
Very trivial (обговорення | внесок)
Рядок 13:
 
== Провадження слідства ==
 
[[Файл:Kucherenko shoot.jpeg|thumb|Вирок [[Розстріл|смерті—розстрілу]] сліпого бандуриста ''[[Кучугура-Кучеренко Іван Іович|Івана Кучугурі-Кучеренка]]'']]
 
Здійснюючи слідство, трійки [[НКВС]] керувалися спрощеною процедурою, не дотримуючись більшості нормативних вимог тодішнього кримінально-процесуального кодексу СРСР, в результаті чого часто невинні люди несли незаслужене покарання, що найяскравіше проявилося впродовж періоду [[великий терор|великого терору]]. Проводячи, як правило, заочний розгляд кримінальних справ без участі обвинуваченого та його захисника, радянська влада в особі трійок НКВД порушувала вимоги 111 — ої статті [[Конституція СРСР 1936 року|сталінської конституції]], норми котрої вимагали без винятків відкритий судовий розгляд справ в судах з забезпеченням обвинуваченому права на захист. Загалом, завдання трійки [[НКВС]] часто зводилося до затвердження вироків громадянам, котрі вже раніше фактично були винесені рішеннями державних та партійних органів, подібно як у випадку з репресіями кримінальних злочинців та інших антирадянських елементів відповідно [[Наказ НКВС № 00447|наказу НКВС 00447]]
 
{{section-stub}}
 
Офіційної директиви [[НКВС]] щодо використання методів фізичного впливу під час допитів досі в архівах не виявлено. Однак, цілком вірогідно, що усна вказівка-дозвіл була оголошена М. Єжовим на нараді керівних співробітників НКВС 16—20 липня 1937&nbsp;р. Аналіз архівно-слідчих справ дозволяє стверджувати, що масове побиття підслідних розпочалося в кінці липня-на початку серпня 1937  р.<ref>{{стаття
| назва=Діяльність УНКВД Вінницької області під час «Великого терору» 1937—1938  рр.
| автор=Р.Ю. Подкур
| url=http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vkpnui/2009_2/3_6_Podkur.pdf}}</ref>
 
== Див. також ==