Кедрова революція: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Xqbot (обговорення | внесок) м r2.7.3) (робот додав: da:Cederrevolutionen |
Немає опису редагування |
||
Рядок 31:
Рада Безпеки ООН назначила міжнародну комісію (переважно з громадян [[Ірландія|Ірландії]], [[Єгипет|Єгипту]] і [[Марокко]]) для розслідування теракту, яка так і не зуміла встановити справжніх вбивць Харірі (див. [[Доповідь Фіцжеральда]]), але звинуватила Сирію в дестабілізації обстановки в країні. Сирія опинилась під загрозою міжнародної ізоляції та навіть можливого військового вторгнення з боку ООН, коли [[3 березня]] навіть її союзники під час [[Холодна війна|Холодної війни]], [[Німеччина]] та [[Росія]], та багато арабських країн підтримали вимоги негайного виведення військ. В результаті [[9 березня]] сирійська військова присутність в Лівані завершилася.
{{
Перемогу супротивників сирійського впливу не можна було назвати повною, як і акції протесту одностайними. Хізбалла зуміла організувати акції в підтримку сирійської присутності, переважно серед населення шиїтських районів півдня Лівану та долини [[Бекаа]]. В результаті Кедрової Революції уряд Лівану подав у відставку, а на виборах у травні-червні 2005 року змогли узяти участь заборонені до того антисирійські партії (наприклад, [[Вільна національна течія Лівану|Вільна національна течія]]). На самих виборах значну перемогу отримав [[Список мученика Рафіка Харірі]], блок під керівництвом сина Рафіка Харірі, [[Саад Харірі|Саада]], а прем'єр-міністром став [[Фуад Сіньора]]. Президент Лахуд, тим не менш, залишився на посту, а контроль частини залишеної Сирією території перейшов до просирійської [[Хізбалла|Хізбалли]], яка відмовилася роззброюватися.
{{Революції XXI ст.}}
| |||