1970-ті в музиці: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 9:
В 1975–1978 роках [[Брайан Іно]] в своїй діяльності і записах визначає та просуває поняття '''[[ембіент]]''' на окреслення музики, що імітує або відтворює природні оточуючі звуки. В той же час традиційні електронні техніки адаптуються до андеграундової танцювальної музики; народжується традиція [[семплінг]]у, що використовує техніку відтворення гри виконавців — інструменталістів у запису. З'являються такі напрямки як [[Даб (музичний жанр)|даб]], [[хіп-хоп]], [[Нова хвиля (музичний напрям)|Нова хвиля]].
'''В [[академічна музика|академічній музиці]]''' 1970-тих років все наявніше виступають ознаки [[Постмодернізм у музиці|постмодерну]]. В композиторській творчості частіше зустрічаються техніка цитування (зокрема в 15-й симфонії [[Шостакович Дмитро Дмитрович|Дмитра Шостаковича]], в 1-й симфонії [[Шнітке]] та інших). Багато композиторів-авангардистів 1960-х років поступово відмовляються від традиційних технік авангарду, орієнтуючись на споглядальну постмодерністичну парадигму, характерне звернення до минулих епох. Серед них — [[Валентин Сильвестров]], [[Арво Пярт]], [[Гія Канчелі]] та інші. Виділяється окремий музичний напрямок — [[мінімалізм]], що орієнтується на повторювані звукові структури і будує твір радше навколо часової характеристики, аніж гармонічної; при цьому активно використовується [[Індія|індійська]] музика. До композиторів цієї течії
{{Зміст в лінію|1970|1971|1972|1973|1974|1975|1976|1977|1978|1979}}
| |||