Вікіпедія

Давньоновгородський діалект: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Yevhen (обговорення | внесок)
8849 редагувань
мНемає опису редагування
Albedo (обговорення | внесок)
128 641 редагування
мНемає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Rus-1389-lg.png|міні|праворуч|300пкс|Ареал поширення [[Давньоновгородський діалект|Давньоновгородського діалекту]]]]
'''ДавньоновгородськийДавньоно́вгородський діалектдіале́кт'''  — [[слов'янські мови|східнослов'янський діалект]], поширений на території [[Новгородська республіка|Новгородської республіки]] до [[XV століття]]. Істотно відрізнявся від наддіалектної форми [[давньоруська мова|давньоруської мови]], яка була поширена в давньому [[Київ|Києві]], а також од решти слов'янських мов.
 
Найяскравіша риса давньоновгородської фонетики  — відсутність [[друга палаталізація|другої палаталізації]] (у коренях  — ''кѣле'' 'цілий' (давньорус. ''цѣлъ''), ''хѣде'' 'сідий' ('сивий', давньорус. ''сѣдъ''), ''гвѣзда'' 'зірка' (давньорус. ''звѣзда''), перед закінченнями  — ''ногѣ'' 'нозі' (давньорус. ''нозѣ''), ''рукѣ'' 'руці' (давньорус. ''руцѣ''); у деяких коренях відсутня також [[третя палаталізація]] (напр. основа 'весь' мала вигляд ''вьх-'' (давньорус. ''вьс-''). [[фонема|Фонеми]] /ц/ і /ч/ збігалися (''ноць'' 'ніч' (давньорус. ''ночь'') (так зване ''цокання''). Сполуки *tl, *dl могли розвинутися у ''кл, гл'': ''клещь'' 'лящ', ''привегле'' 'привів' (давньорус. ''привелъ'' з [[праслов'янська мова|праслов'янського]] ''*privedlъ''). Деякі давньоновгородські говірки мали рефлекси *ol, *or, що реалізувалися подібно до польського: ''злото'' 'золото' (давньорус. ''золото'', пол. ''złoto'').
 
Специфічна риса в морфології  — називний [[відмінок]] [[однина|однини]] чоловічого [[рід (мовознавство)|роду]] на -''е'' замість давньоруського (київського) -''ъ'' (''Иване'' 'Іван' (давньорус. ''Иванъ''), ''старе'' 'старий' (давньорус. ''старъ''), ''кето'' 'хто' (давньорус. ''къто''; перед цим -''е'' не було [[перша палаталізація|першої палаталізації]]: ''замъке'' 'замок', а не *''замъче''). Родовий відмінок однини жіночого роду мав закінчення -''ѣ'' замість давньоруського -''ы'' (''у женѣ'' замість ''у жены'').
 
Давньоновгородський діалект зник після того, як Новгород завоювало [[Московське царство]] [[1478]] року. Деякі специфічні риси збереглися на новгородських землях і надалі (цокання, ''ять'' замість ''ы'' у родовому відмінку та ін.).
 
Новгородський діалект перш за все відомий за [[берестяні грамоти|берестяними грамотами]], що зазвичай писані чистим діалектом, та лише іноді зі впливом київських норм. Деякі діалектні риси, як помилки, проникали в пам'ятки [[писемність|писемності]].
==Приклади==▼
 
▲== Приклади ==
Без поділу на окремі слова (як у берестяних грамотах)<ref>[http://mitrius.livejournal.com/380809.html Доповідь академіка А. А. Залізняка щодо новгородських грамот 2005 р.] {{ref-ru}}</ref><ref>[http://c-14.livejournal.com/2816.html Щодо питання про пи###]. {{ref-ru}}</ref>:▼
 
▲Без поділу на окремі слова (як у берестяних грамотах)<ref>[http://mitrius.livejournal.com/380809.html Доповідь академіка А. &nbsp;А. &nbsp;Залізняка щодо новгородських грамот 2005 &nbsp;р.] {{ref-ru}}</ref><ref>[http://c-14.livejournal.com/2816.html Щодо питання про пи###]. {{ref-ru}}</ref>:
грамотаѿжирочькаиѿтѣшька<br>▼
 
къвъдовиноумлвишильцевице<br>▼
▲грамотаѿжирочькаиѿтѣшька<br/>
моупошибаешисвиньѣцюжѣапъ<br>▼
▲къвъдовиноумлвишильцевице<br/>
несланъдрька∙аесипосоромилъко<br>▼
▲моупошибаешисвиньѣцюжѣапъ<br/>
ньцьвъхълюдинь∙сооногополоу<br>▼
▲несланъдрька∙аесипосоромилъко<br/>
граматапрокънижетабыс∙ожее<br>▼
▲ньцьвъхълюдинь∙сооногополоу<br/>
▲граматапрокънижетабыс∙ожее<br/>
ситакосътворилъ
 
Рядок 27 ⟶ 28:
Переклад:
 
Грамота від Жирочка і від Тішка Вдовину. Скажи Шильцеві: «Чому вчиняєш шкоду (менш вірогідний переклад &nbsp;— «ґвалтуєш»„ґвалтуєш“) чужим свиням? [Про це] сповістила Ноздрька. Ти осоромив весь Людин кінець: з Торгової сторони [прийшла] грамота, вона була про коней, з якими ти вчинив те саме».
 
== Примітки ==
Рядок 33 ⟶ 34:
 
== Посилання ==
Основна праця з діалекту: [[:ru:Зализняк, Андрей Анатольевич]]. [http://gramoty.ru/?id=dnd Древненовгородский диалект.] Москва, [[1995]] (2-е изд., М., [[2004]]).
 
 
{{Слов'янські мови}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Давньоновгородський_діалект