Базильський Гаврило Макарович: відмінності між версіями

Численні бої з великими втратами мали такий наслідок, що на основі 11-ї армії командування сформувало бригаду Південно-Східної групи, комбриг Базильський в квітні 1919 призначений виконувати обов"язки 8-го Катеринославського коша. В цей час певні українські частини зазнали інтернування, але ненадовго, в травні румуни переправили козаків на Волинь, однак, порушивши умови, зброї не повернули. Близько місяця виконував обов"язки 6-ї, а з [[11 червня]] [[1919]] року — начальник 8-ї Запорізької дивізії. Очолювана ним дивізія взяла безпосередню участь в боях за Староконстянтинів, Проскурів, Ярмолинці, Липовець й в наступі на Київ. Генерал [[Капустянський Микола Олександрович|Капустянський]] в спогадах завважує, що 8-а дивізія в середині серпня вела бої біля Липовця «з цілою бригадою червоних» і полонила півтисячі червоноармійців.
31 серпня дивізія пройшла переможним маршем вулицями Києва, проте негайно надійшов наказ генерала [[Кравс Антін|Кравса]], якому підпорядковувалися 6-а й 8-а дивізії, про відступ зі столиці України. У грудні 1919 року був інтернований [[Польща|поляками]]. У травні-липні [[1920]] року — командувач Запасових військ [[Армія УНР|Армії УНР]], що були переформовані у [[1-а Кулеметна дивізія Армії УНР|1-шу Кулеметну дивізію]], був начальником цієї дивізії. З [[5 жовтня]] [[1920]] року — [[генерал-хорунжий]]. З [[12 жовтня]] 1920 року — начальник [[Запорізька група армії УНР|1-ї Запорізької стрілецької дивізії]] Армії [[УНР]].